Літо. Спека, Канари, Багами і всіляка інша гавайська екзотика до наших послуг. Оскільки я, як і абсолютна більшість звичайних пенсіонерів укупі з пролетаріатом та тонюсіньким прошарком справжньої інтелегенції, перебуваю у важких роздумах щодо вибору найкомфортнішого місця відпочинку, пропоную відволіктися від цієї животрепетної теми і зайнятися чимось легесеньким, приємним і десь-навіть сімейним. Скажімо, пошуками клятих вороженьків, котрі п’ють нашу кров і крадуть наше м’ясо.
У нас же як: борсаємося в багнюці владного ідіотизму, борюкаємося з життєвими негараздами, самі не знаємо, чи ще виживаємо, чи вже вимираємо,- хоч вовком вий. А відшукаєш конкретного супостата – і відразу ж де дінеться душевна сум’ятиця, розгубленість і відчай. Ще б пак не полегшало: є кого звинуватити-поклясти, є на кому злість зігнати.
Я що, я як і всі страх як полюбляю колекціонувати супостатів. Найлютіших своїх лиходіїв відшукав я ще два з половиною роки тому і майже умиротворився. Гадаєте, ними є бандюковичі зі своїми холуями морозівцями-симоненківцями ? Е ні, це все поріддя, себто виплодки моїх заклятих ворогів. Їх у мене рівно 402 і всіх їх я затаврував ще й клеймом особливо небезпечних державних злочинців.
Шановне панство вже здогадалося, що мова йде про мандатоносних гавриків, котрі 8.12.2004 р. дружно узурпували особисто моє, як частки українського народу, виключне право визначати конституційний лад у моїй державі. Сумніваєтеся, що це так ? Мовляв, усяк по-своєму казиться, то чому б чоловіку і не побавитися в супостатотворення ? От і пошилися, даруйте, у дурні, оскільки мій погляд цілковито поділяє і Конституційний Суд. Ще 5 жовтня 2005 р. він однозначно розтлумачив, що:
- «... народ має право приймати нову Конституцію України (далі – КУ).»
- «Будь-які дії держави, її органів або посадових осіб, що призводять до узурпації права визначати і змінювати конституційний лад в Україні, є неконституційними і незаконними». Додам від себе: значить і злочинними. А злочини вчиняють злочинці. Що і треба було довести.
Щоби остаточно уяснити, хто є собака, а хто вовчий хвіст і хто ким має крутити, доводжу до відома особливо цікавих, що навіть у нинішній байстрюківській КУ ніде, ні одним словечком не згадується про право ВР приймати НОВУ КОНСТИТУЦІЮ. Інформую тих, у кого ще руки не дійшли до ознайомлення з підступним і зловорожим для держави утвором Мороза-Медведчука: ст.156 цього збоченого Основного Закону однозначно стверджує, що:
- А) законопроект про нову редакцію КУ може подаватися Президентом України або НЕ МЕНШЕ ніж 300 народними депутатами;
- Б) він приймається також не менше ніж 300 депутатами;
- В) після цього він затверджується на всеукраїнському референдумі, який призначає Президент України.
Отож, усіх, починаючи від Мороза і Мартинюка, хто заявляє, що результати референдуму ще мають бути затверджені ВР, прошу вважати правовими невігласами та
брехунами. Іч, хвіст надумав крутити собакою. Дивуєтеся, як бути з настирливими намаганнями О.Мороза «пропхати» через розпущену ВР зміни до КУ, котрі фактично ще раз змінюють конституційний лад з парламентсько-президентського в парламентський ? А це вже клінічний випадок і за порадами прошу звертатися до практикуючих психіатрів.
Накінець-то ми підійшли до теми, заради якої, власне, і затіяли цю розмову – до Референдуму щодо прийняття нової Конституції. (Задля загального розвитку: референдум - це всенародне голосування (опитування) для розв’язання особливо важливих державних питань).
На кий ляд він здався, питаєте ? Так відповідь однозначна і загальновідома: так далі жити не можна !!! Увесь нинішній всеукраїнський політичний, економічний, правовий, владний, зрештою, бардак є наслідком недолугих (а може навпаки: холоднокровно порахованих, далекосяжних і зловорожих ?) змін до КУ. При такій ситуації Президент України як Гарант, по суті, мало що може гарантувати. Як істиний демократ, В.Ю. для виходу з глибокої політичної кризи не оголошує надзвичайного стану, не вводить прямого президентського правління, а говорить про необхідність змінювати КУ, можливо, навіть прийняти нову Конституцію, але це має зробити народ на референдумі. І ніяких перезатверджень ВР: ніхто і ніщо не може бути вище волі народу.
Як на мене, то нам треба не стільки дочасні вибори, скільки нова Конституція. Яким би не був склад обраної ВР, яка б коаліція не була створена, який уряд не призначений, усі вони змушені будуть грати за дурнуватими правилами Мороза-Медведчука. Півтора року чинності цих незаконних змін вочевидь довели, що вони є просто загрозою української державності. Спровоковане ними протистояння між президентом та прем’єр-міністром укупі з пропрем’єрськими коаліційними холуями у ВР вже майже були поставили Україну на межу громадянського протистояння.
Нехтування законами, самою Конституцією, правами народу та нормами моралі, парламентська корупція, бездіяльність Генпрокуратури, масове хабарництво в судах усіх інстанцій включно з Конституційним, побори з підприємців, унезалежнення влади від громадян, нехтування будь-якою пропозицією чи думкою опозиції, відновлення тіньових схем розкрадання державних коштів – усе це сягнуло загальнонаціональних масштабів. Одне слово, злочинці, хами, запроданці, яничари, особи без честі і просто дурні правлять бал в Україні.
Ситуацію не просто ненормальною, а загрозливою, такою, що вимагає термінових змін визнали не тільки президент і опозиційні політичні сили, що цілком закономірно і зрозуміло, але й помірковане крило провладних політиків та великий бізнес, що, зрештою, також зрозуміло.
Інколи, знаєте, дуже корисно послухати, що про тебе говорять закляті недруги. Принаймні знатимеш, чого не треба робити. Гадаю, кращої агітації за невідкладне прийняття нової КУ з відновленням президентсько-парламентської республіки, ніж це однією фразою зробив депутат російської Держдуми, канонічний, московитський україноненависник Константін Затулін годі й шукати: «Нам нужна парламентская Украина, ибо нам не нужна сильная Украина». Тепер зрозуміло, чому червонопуза яничарська нечисть так затято репетує про ліквідацію інституту президентства ? Холуї заповзято виконують завдання хазяїв.
Усе вищесказане – то є щира правда і за кожне слово я готовий голову на колодку положити. І все ж є ще один дуже вагомий аргумент на користь і дочасних виборів і референдуму. Його не можна ні зважити, ніі виміряти, ні порахувати в якихось одиницях. Це – сором. Я б навіть сказав: національна осорома. Для безсоромних нагадую, що це почуття сильного збентеження, зніяковіння через свою погану (негідну) поведінку. А ще це почуття моральної відповідальності за свою поведінку, вчинки.
У нашому випадку добропорядному громадянину соромно за державу. За державу, яка своїми природними багатствами, трудолюбивістю та сумирністю народу, економічною потугою, традиційно високою духовністю, наукою і культурою, географічним розташуванням повинна була б претендувати на природну для України роль регіонального лідера.
Натомість маємо те, що маємо.
Маємо кілька сотень очманілих від безкарності і безвідповідальності коаліціянтів.
Маємо чотири сотні народних (а вірніше було б – партійних депутатів), котрі самі себе поставили поза і над законом і народом, за що і заслужили всенародну зневагу і недовіру.
Маємо малограмотного, двічі несудимого, з унтер-пришибєєвськими замашками прем’єр-міністра.
Маємо новочесний еталон запроданства й аморальності на чолі Верховної Ради – Олександра Мороза.
Маємо демонстративну зневагу до законів можновладців і тих, хто зобов’язаний захищати ці закони. (Дуже показова відповідь якогось із міліціонерів сумським студентам, котрі під час їх брутального побиття показували міліціянтам Конституцію України: «Моє начальство – це моя Конституція !»)
Маємо хабарників в особливо великих розмірах у мантіях суддів Конституційного Суду.
Маємо демонстративне ігнорування державної мови в державних установах та засобах масової інформації.
Маємо безкарні, публічні антидержавні шабаші антиукраїнських сил під прапорами чужої держави.
Маємо українофоба на посаді «гуманітарного» віце-прем’єра.
Маємо просто недоумків на міністерських посадах.
Маємо безсилля правоохоронних органів, коли до злочинів, навіть убивства, причетний хтось із «касти недоторканих» - народних депутатів.
Маємо відчутний «дух» змін до КУ – 2004: «Крадіть під нашим «дахом», робіть нам «відкати» - і вам нічого не буде !»
Маємо, зрештою, глибоку суспільну зневагу й відразу до всіх гілок влади без винятку.
От за весь цей бардак і соромно перед чужими людьми. Нам, добропорядним і законослухняним громадянам, котрі люблять свою Батьківщину, соромно за те, що ці бандюковицько-запродансько-яничарські покидьки так її ганблять. Та хоча б заради того, щоби від стида не горіли очі, ми мусимо позбутися такої нікчемної влади.Позбутися на виборах, проголосувавши за демократичний блок «Наша Україна Народна самооборона» та Блок Юлії Тимошенко. Копилите губу, мовляв, і до них є претензії ? Але ж не такі ! Звісно, і на них будете бурчати та нарікати, як же без цього, але ж Україну вони перед світом не осоромлюватимуть.
Отож, на вибори, українці. Прийшов наш зоряний час.
19.07.2007
Богдан Гринчук
Немає коментарів:
Дописати коментар