Мізки шкереберть

Привіт, гондурасівці ! Чого оглядаєтеся на всі боки, мовляв, до кого цей дивак звертається ? До вас звертаюся, звихнена половино українців. І треба ж трапитися такій чудасії, щоби аж стільком нібито нормальним людям раптом мізки шкереберть перевернуло. Ошелешені моєю брутальністю, мовляв, і чого це чолов’яга ні сіло, ні впало так роз’єрепенився та ще й на незнайомих людей ? А від грамотності. Був би малограмотним, став би Прем’єром, газет не читав би, а значить усілякою сороміцькою інформацією про українців настрій собі не псував би.

Хоч би отакою: за результатами опитування, проведеного Інститутом Горшеніна (керівник – Кость Бондаренко), 10 % українців, не вагаючися, проголосують за партію, у списках якої будуть корупціонери, хабарники або звинувачені в інших кримінальних злочинах. Ще 25 % - для годиться покомизяться, але також проголосують. А от ще 15 % так просто не здадуться: спочатку глибоко задумаються, чи хочуть вони бачити своїм нардепом джентльмена з татуюванням на волосатих грудях «Век воли не видать», а вже потім однаково проголосують.

Що з вами сталося, споконвіку доброчесні українці ? Невже так швидко, за рік очманіли від «зеківської» романтики, такої милої серцю двічі несудимого Прем’єра ? Вирішили, що в ТАКІЙ Україні тільки біографія, обтяжена відсидкою в буцегарні чи хоча б серйозними конфліктами із законом гарантує путівку у високі кабінети на Печерських пагорбах ?

Страх як не хочеться визнавати, що оця, мудрено мовлячи, дезорієнтована в питаннях суспільної моралі, а по-простому, раптово одурівша половина українців десь таки має рацію. Бандюковичі при владі – і цим усе сказано. Хто там найголосніше репетує «Тримай злодія !» От і я про це ж: заматерілі корупціонери, на яких проби ніде ставити, розробляють і затверджують програми боротьби... з корупцією. Доблесні правоохоронці «дахують» «свої» злочинні угрупування. Генеральна прокуратура переродилася в Генеральну «закриватуру» резонансних справ. Фіскальні органи, різні митники-податківці, не то перетворилися в банди державних рекетирів, не то просто взяли підряд у держави на умовах «фіфті-фіфті»: половину податків-зборів державі, половина – собі (звісно, з відповідним «відкатом» самі знаєте яким людям). Суди... жаль слів тратити. Зрештою, що можна сказати про торгові лавочки, які наліво-направо гендлюють вироками «іменем України» ? (Між іншим, загальноприйняте звертання до суддів – «Ваша Честь». Це – у «них», а в нас доречніше звучить «Ваше безчестя»).

Хтось може пригадати прізвище хоч одного високопосадовця, навіть зловленого за руку на гарячому, котрий поніс заслужене покарання ? Щербані, засухи, ківалови, клюєви, тихонови, табачники, цушки, рудьковскі... Цих безкарних та недоторканих злочинців «у законі» стільки, що хоч видавай альманах «Кримінально-владна Україна». І почесні перші місця віддати двом екс-булавоносним Леонідам – Кравчуку і Кучмі. На вимогу трудящих за особливі заслуги в насаджені аморальності в Україні, окрему главу присвятити Олександру Морозу.

Отож, дико вибачаюся перед вельмишановними гондурас... знову за своє... та звісно ж зневіреними і задуреними українцями за те, що так несправедливо на них накопирстився. Коли щодня на телеекранах нормальна людина бачить злочинне мурло не за гратами, а в керівних кабінетах. Коли це мурло нахабно, знущально повчає її законослухняності, а саме демонстративно топчеться штиблетами із страусиної шкури по Божих і людських законах. Коли нормальна людина завідомо знає, що ці злочинці не будуть покарані і справедливість залишиться поганьбленою. То вже не треба ні обурюватися, ні дивуватися, ні тим більше глузувати, що в людських мізках може щось і перемкнути і тоді чорне видаватиметься за біле, добро за зло, безчестя виглядатиме достойністю.

Узагалі-то я не вірю, що за якихось півтора десятки років так разюче могла змінитися ментальність українського народу, себто характер нації, усталений тисячоліттями. Це, зрозуміло, не відноситься до населення донецької, а особливо єнакієвської «національності». Якщо кожен четвертий донечанин і кожен другий земляк «Хама»-«проФФесора» або нюхав «парашу» і «хавав» баланду, або мав серйозні конфлікти із законом, тоді цілком виправдана їх героїзація «зеківської» романтики.У основному ж законослухняні громадяни, делікатно кажучи, не благоговіють перед правопорушниками. Гадаю, що причина такої ненормальної симпатії до «зеківського» чи кримінального минулого претендентів на керівні державні чепіги криється не в раптовій зіпсутості половини народу, а в загальній збайдужілості до влади.

Ця влада настільки далека від нас, настільки від нас відгороджена самій собі наданими пільгами, привілеями та особливим статусом громадян вищого гатунку, для себе придуманими окремими законами, настільки нам чужа і не українська, що цілком нормально, коли половині українців «по барабану», яку любиму мелодію мугичитимуть керівні кнури біля державного корита: «Мурку», «Тумбалу» чи «Бариню».

Такій моральній звихненості є просте, ні не виправдання, а пояснення: абсолютна відсутність будь-якого реального впливу народу на владу. Складається враження, ніби народ і влада живуть одночасно, але в паралельних світах, зв’язок між якими здійснюється тільки в одному напрямку – зверху, від керівних «небожителів», донизу, до безправного людського стада, до бидла. А зв’язок повинен бути взаємовпливовим, як це і заведено в нормальних цивілізованих державах. Правда, смішно ? Багато було відкликано народних депутатів, котрі відверто і цинічно зрадили своїх виборців ? Та що там говорити про цих недоторканих мандатоносних дармоїдів, коли ви безпорадні перед злодійкуватим сільським головою чи чиновником-хабарником із райдержадміністрації.

Усе так безнадійно і безпросвітно, зітхаєте ? Мовляв, народ має таку владу, яку заслуговує. Так заслужіть кращу, толковішу, чеснішу, зрештою, поряднішу. Гадаєте, Господу, не надокучить постійно витирати вам соплі і підстиляти солому під ваше веломудре нижчеспиння ? А самим потурбуватися про власну долю ? Про гонор згадати ? Люди все ж таки, не бидло.

Маємо ще один шанс – дочасні вибори. Не змарнуймо ж. Натішилися бандюковичами ? Так прийдіть на виборчі дільниці і проголосуйте головою так, щоби, зрештою, в Україні стала українська влада.

04.08.2007
Богдан Гринчук