Місяців два тому в матеріалі «ЄЦнуті перспективи» я ознайомив шановне панство з новим технологічним виборчим проектом глави СП В.Балоги в благочестивій обгортці ніби партії «Єдиний центр», адміністративно-командним методом створення цієї квазі-партії та безрадісними й безнадійними її перспективами.
Юридично партія «ЄЦ» - це ніщо інше, як перейменована Партія приватної власності з новим керівництвом, сформованим із п’ятірки дезертирів з «Нашої України», вони ж «п’ята колона» в демократичній коаліції, вони ж «троянський кінь»... Балоги? президента? Коломойського-Пінчука-Фірташа? московських спецслужб? Чи все разом узяте? Уважатимемо, що все це наговір заздрісників-зловмисників на патріотично-державницько стурбованих достойників із закарпатської цимбори. Амінь.
Фактично ж партія «ЄЦ»... Переб’ю сам себе, щоби не просто з мосту, а поволеньки, без травмування психіки шановного панства, т.б.м., у бережливому режимі, повідати страшну таємницю. Якби наші політики, владні, опозиційні і ті, що приловчилися двох маток ссати, називали речі своїми іменами, то це були б або не наші політики, або ми жили б в іншій державі. Позаяк вони бояться образити нас правдою, головне, про себе, любимих, неоціненних і не оцінених, цей гріх візьму на свою душу.
Так от, фактично ця партія «ЄЦ» мала б називатися Партія приватної власності Балоги. Що повністю відповідало б ідеології цього виборчого проекту – «За другий термін Ющенка – президента», утаємничості його кабінетного творення, адміністративного ломання хребтів держслужбовців з метою заохочення їх «добровільного» входження в цей плагіат «За єдину Україну» часів Кучми та кінцевій меті – партнерства з Партією регіонів у пануванні над Україною. Самі подумайте, хіба схожий Балога на самогубця, щоби дозволити собі таку згубну для нього щирість ? От і приходиться робити за нього немилу йому справу, причім, наголошую, абсолютно безкорисливо.
Наразі маємо не партію, а так собі, реєстраційний номер у Мін’юстівському партійному поминальнику: без ідеології, без лідера, без партійних структур (не вважати ж ними нашвидкоруч перейменовані в «ЄЦнуті» райкоми колишні виборчі штаби «Нашої України», а обкомами – декілька «опущених» до «ЄЦнутості» облдержадміністрацій), без членів (окрім тих, кого зараховували» в «ЄЦ» за платіжними відомостями), без рейтингу, без перспективи. Що є в наявності, так це адміністративний ресурс, фінансова підтримка олігархів (вони ж звикли розкладати яйця в різні кошики) та відчайдушне бажання навішати локшини на вуха президенту: мовляв, пане президенте, на «єцнутому» коні другий тріумфальний в’їзд у Маріїнський палац тобі гарантовано ! Судячи по всьому, пан президент у цю бредню вірить. Позаяк я президентською мудрістю обділений, то й ці нісенітниці сприймаю як і належить мужику зі здоровим глуздом – як безглуздя.
Наразі проект «ЄЦ» (ну не повертається язик назвати цей балогівський виплід партією) перебуває в фазі первинної розбудови: рейдерські атаки на виборчі штаби «Нашої України», не гребуючи і привласненням цілих осередків гамузом, вербування регіональних еліт методою «батіг і медяник» з елементами легкого шантажу та завуальованих погроз–обіцянок, «приватизація» дрібних партійок. І, свята справа, реклама як двигун будь-якого гендлю, у т.ч. і політичного.
Із фінансуванням цього проекту проблем узагалі не передбачається: ну хто ж із «жирних котів» відмовиться відкупитися від партійного рекету, вуха якого стирчать із Секретаріату Президента? Звісно, яйця, покладені в «ЄЦнутий» кошик, можуть і протухнути, але відкупне «я – тобі...» дає право на другу половину фрази: «... ти – мені».
Наразі у творців «ЄЦ»-проекту є декілька проблем до вирішення. Одна з них із серії «як назвеш корабель, так він і попливе». Мається на увазі «обличчя» партії – її лідера, вождя. Ми ж, чого там віднікуватися, на партійні програми-статути дивимося спогорда (по-простому, знать не знаємо і відать не хочемо). Нам подай щось-таке зриме і намацальне – лик, з якого ми хутко або намалюємо ікону, або плюнемо і відвернемося.
Гадалося б, хто, як не Балога – «хресний батько» цього проекту мав би стати «пахан...», даруйте, вождем цього витвору своєї буйнесенької уяви «кризового менеджера» ? Не тут то було: з його усталеним антирейтингом, що аж зашкалює, ця і так напівмертвонароджена партія лусьнула б ще не надувшися. Звісно, найбільш бажаним вождем був би вундеркінд української політики Арсеній Яценюк, але він навідріз відмовився «єцнутися». З такою ж категоричністю відмовилася стати потішною вождесою «ЄЦу», а фактично маріонеткою Балоги, і Раїса Богатирьова, хоча, як на мене, фах гінеколога до цього проекту підходящий. Зрештою, для Партії регіонів на посаді секретаря РНБО вона приносить значно більше користі. Роман Безсмертний та іже з ним – політики явно не головного калібру, та й рейтинги їх, 1-2 відсотки, співставимі з рейтингом «ЄЦ». Цьому проекту просто необхідний лідер, котрий своєю харизмою: по-перше, надав би цій балогівській політоборудці із закарпатським присмаком сякої-такої благопристойності; по-друге, з котрим інші вожді не погребували б сісти за стіл перемовин щодо процесу об’єднання; по-третє, підтягнув би до свого рейтингу (принаймні до прохідного виборчого) цей адміністративно-кабінетний виплід.
Ще раз нагадую про захмарно-амбіційні плани авторів цієї політичної комбінації: привести до «ЄЦнутості» всі центристські сили, котрі нині розпорошені по партіях і створити одну на всю Україну центристську партію, т.б.м., від Мукачева до самих окраїн. Погутарити на цю тему нібито виявили бажання Аграрна, Демократична та Народно-демократична партії і Партія промисловців та підприємців. Назвати ці партійні бренди популярними в народі було б великою неправдою, але, як кажуть, під лихий час і кум зійде за собаку.
Щоби не точити баляндраси, скажу прямо: при ближчому спілкуванні з нинішнім керівником «Єдиного центру» Ігорем Крілем вожді навіть таких безнадійно маргінальних партій урозуміли, що цим хлопцям треба уважно дивитися в руки, а ще ліпше взагалі не мати справу – собі дорожче обійдеться. Одне слово, партійна калюжа уявила себе морем, у яке мала б впадати всі партійні ріки. Дажбог милував мене від спілкування, приміром, з тим же Крільом чи ще одним нардепом мукачевського розливу, але численні інтерв’ю з ними читаю уважно. Поділюся вже не враженнями, а переконанням. Назвімо це моїм особистим оціночним судженням. Для мене суть усіх їх інтерв’ю виражається словами: «Ти знаєш, що ми брешемо. І ми знаємо, що ти знаєш, що ми брешемо. І ти знаєш, що ми знаємо, що ти знаєш, що ми брешемо. І попри це ми робимо вигляд ніби нічого не знаємо і продовжуємо брехати і ти робиш вигляд ніби віриш нашій брехні і публікуєш наші побрехеньки як одкровення якоїсь значимої особи, хоча і ми, і ти знаємо, що ми політичне ніхто і прізвища наші «Холуєнки».
Ну і най собі плетуть кошелі зі смаженого дуба, а в нас є більш животрепетна проблема. Приміром, з якого боку «ліпиться» до «ЄЦ» Віктор Ющенко. Мій варіант відповіді: «З усіх боків». Підставою до такого єретичного твердження є слова самого В.Ю.: «Я провів їх (НУ-НС) у парламент, але СВОЄЇ ФРАКЦІЇ (виділено мною – Б.Г.) в мене немає». Мається на увазі розгелдиш усередині фракції, коли більшість фракції відмовилася бути «кнопкодавами»-маріонетками Балоги. Зарозумні, бач, та ще й з почуттям власної гідності. Хіба така гвардія потрібна президенту-месії, котрий тільки-но розсмакував зваби авторитаризму ?
А президентські ж вибори на носі. А рейтинг з 52 відсотків на початок 2005 р. опустився до нинішніх загрозливих 5,5. А бездарно розтринькані ідеали Помаранчевої революції важенними жорнами висять на шиї. А пропрезидентської загальнонаціональної політичної сили кат ма. А фокус Кучми-1999 із виборами без вибору вже не пройде, оскільки фактор Юлі спутав усі карти в пас’янсі «Краще з гіршого».
Як бачите, якби не було «Єдиного центру», його обов’язково треба було б створювати. Наразі виникла проблема: а що саме створювати «під Ющенка»? Кавалерійський наскок з ломанням хребтів малих партій захлинувся у вередуванні амбіційних вождиків. На порядок денний виходить створення не єдиної центристської партії (що за визначенням було нереально провернути за такий короткий довиборчий термін), а перевірена ще Кучмою метода створення блоку «під вибори». Цим можна буде до деякої міри навіть потішити гонор вожденят: мовляв, у блоці всі рівні і у випадку перемоги кожна із «сестер» отримає по своїх «сережках». Це з одного боку ніби добре.
З іншого боку, зібраний в один пропрезидентський блок партійний дріб’язок дуже вже наочно показав би справжню політичну вагу В.Ю. та й його електоральну ціну. Оті нулі із сотими відсотка, які ці партії стабільно набирають на виборах автоматично екстраполюватимуться (поширюватимуться) і на В.Ю. Погодьтеся, «лідер «нульових» партій» - десь трішки і принизливо, і смішно.
А тепер спробую ошелешити шановне панство аж двома парадоксальними питаннями. Перше. Чи буде взагалі затребуваний Ющенком «Єдиний центр» ? Не знизуйте плечима, мовляв, навіщо ж було город городити ? Згадайте, у якій державі ми живемо. У нас же все вирішується не законами і, тим паче, не виборами, а політичними домовленостями (в кулуарах, під килимом, за кулісами). Варіанти: Ющенко домовляється з Ахметовим і К” за енну кількість голосів «східняків» - і ніякий «ЄЦ» йому буде непотрібний; домовиться Ющенко з Юлею за розподіл з гарантією владного короваю (кому – прем’єрські аксельбанти, кому – президентська кучма) – «ЄЦ» разом з Балогою взагалі стане зайвим.
Друге питання. Чи хоче Ющенко взагалі йти на другий президентський термін? Можна багато що, і справедливо, закидати В.Ю, але відсутністю кебети він усе ж не грішить. Як би там не було, але він перший, демократичний і демократично обраний президент. Другий термін президентства йому «світить» тільки в тому випадку, коли він заручиться підтримкою політичних сил, котрі ми називаємо недемократичними, бандюковицькими. Одне слово, коли президентом його зроблять «донецькі». І з яким іміджем він залишиться в історії? Отож бо.
Кому вкрай, аж до мокрих штаненят, потрібне його пролонговане президентство, так це нинішньому оточенню В.Ю. Гадаю, пояснювати не треба. Краще отримайте справжнє задоволення, уявивши де і ким буде закарпатська цимбора з Балогою без Ющенка.
04.07.2008
Богдан Гринчук
Юридично партія «ЄЦ» - це ніщо інше, як перейменована Партія приватної власності з новим керівництвом, сформованим із п’ятірки дезертирів з «Нашої України», вони ж «п’ята колона» в демократичній коаліції, вони ж «троянський кінь»... Балоги? президента? Коломойського-Пінчука-Фірташа? московських спецслужб? Чи все разом узяте? Уважатимемо, що все це наговір заздрісників-зловмисників на патріотично-державницько стурбованих достойників із закарпатської цимбори. Амінь.
Фактично ж партія «ЄЦ»... Переб’ю сам себе, щоби не просто з мосту, а поволеньки, без травмування психіки шановного панства, т.б.м., у бережливому режимі, повідати страшну таємницю. Якби наші політики, владні, опозиційні і ті, що приловчилися двох маток ссати, називали речі своїми іменами, то це були б або не наші політики, або ми жили б в іншій державі. Позаяк вони бояться образити нас правдою, головне, про себе, любимих, неоціненних і не оцінених, цей гріх візьму на свою душу.
Так от, фактично ця партія «ЄЦ» мала б називатися Партія приватної власності Балоги. Що повністю відповідало б ідеології цього виборчого проекту – «За другий термін Ющенка – президента», утаємничості його кабінетного творення, адміністративного ломання хребтів держслужбовців з метою заохочення їх «добровільного» входження в цей плагіат «За єдину Україну» часів Кучми та кінцевій меті – партнерства з Партією регіонів у пануванні над Україною. Самі подумайте, хіба схожий Балога на самогубця, щоби дозволити собі таку згубну для нього щирість ? От і приходиться робити за нього немилу йому справу, причім, наголошую, абсолютно безкорисливо.
Наразі маємо не партію, а так собі, реєстраційний номер у Мін’юстівському партійному поминальнику: без ідеології, без лідера, без партійних структур (не вважати ж ними нашвидкоруч перейменовані в «ЄЦнуті» райкоми колишні виборчі штаби «Нашої України», а обкомами – декілька «опущених» до «ЄЦнутості» облдержадміністрацій), без членів (окрім тих, кого зараховували» в «ЄЦ» за платіжними відомостями), без рейтингу, без перспективи. Що є в наявності, так це адміністративний ресурс, фінансова підтримка олігархів (вони ж звикли розкладати яйця в різні кошики) та відчайдушне бажання навішати локшини на вуха президенту: мовляв, пане президенте, на «єцнутому» коні другий тріумфальний в’їзд у Маріїнський палац тобі гарантовано ! Судячи по всьому, пан президент у цю бредню вірить. Позаяк я президентською мудрістю обділений, то й ці нісенітниці сприймаю як і належить мужику зі здоровим глуздом – як безглуздя.
Наразі проект «ЄЦ» (ну не повертається язик назвати цей балогівський виплід партією) перебуває в фазі первинної розбудови: рейдерські атаки на виборчі штаби «Нашої України», не гребуючи і привласненням цілих осередків гамузом, вербування регіональних еліт методою «батіг і медяник» з елементами легкого шантажу та завуальованих погроз–обіцянок, «приватизація» дрібних партійок. І, свята справа, реклама як двигун будь-якого гендлю, у т.ч. і політичного.
Із фінансуванням цього проекту проблем узагалі не передбачається: ну хто ж із «жирних котів» відмовиться відкупитися від партійного рекету, вуха якого стирчать із Секретаріату Президента? Звісно, яйця, покладені в «ЄЦнутий» кошик, можуть і протухнути, але відкупне «я – тобі...» дає право на другу половину фрази: «... ти – мені».
Наразі у творців «ЄЦ»-проекту є декілька проблем до вирішення. Одна з них із серії «як назвеш корабель, так він і попливе». Мається на увазі «обличчя» партії – її лідера, вождя. Ми ж, чого там віднікуватися, на партійні програми-статути дивимося спогорда (по-простому, знать не знаємо і відать не хочемо). Нам подай щось-таке зриме і намацальне – лик, з якого ми хутко або намалюємо ікону, або плюнемо і відвернемося.
Гадалося б, хто, як не Балога – «хресний батько» цього проекту мав би стати «пахан...», даруйте, вождем цього витвору своєї буйнесенької уяви «кризового менеджера» ? Не тут то було: з його усталеним антирейтингом, що аж зашкалює, ця і так напівмертвонароджена партія лусьнула б ще не надувшися. Звісно, найбільш бажаним вождем був би вундеркінд української політики Арсеній Яценюк, але він навідріз відмовився «єцнутися». З такою ж категоричністю відмовилася стати потішною вождесою «ЄЦу», а фактично маріонеткою Балоги, і Раїса Богатирьова, хоча, як на мене, фах гінеколога до цього проекту підходящий. Зрештою, для Партії регіонів на посаді секретаря РНБО вона приносить значно більше користі. Роман Безсмертний та іже з ним – політики явно не головного калібру, та й рейтинги їх, 1-2 відсотки, співставимі з рейтингом «ЄЦ». Цьому проекту просто необхідний лідер, котрий своєю харизмою: по-перше, надав би цій балогівській політоборудці із закарпатським присмаком сякої-такої благопристойності; по-друге, з котрим інші вожді не погребували б сісти за стіл перемовин щодо процесу об’єднання; по-третє, підтягнув би до свого рейтингу (принаймні до прохідного виборчого) цей адміністративно-кабінетний виплід.
Ще раз нагадую про захмарно-амбіційні плани авторів цієї політичної комбінації: привести до «ЄЦнутості» всі центристські сили, котрі нині розпорошені по партіях і створити одну на всю Україну центристську партію, т.б.м., від Мукачева до самих окраїн. Погутарити на цю тему нібито виявили бажання Аграрна, Демократична та Народно-демократична партії і Партія промисловців та підприємців. Назвати ці партійні бренди популярними в народі було б великою неправдою, але, як кажуть, під лихий час і кум зійде за собаку.
Щоби не точити баляндраси, скажу прямо: при ближчому спілкуванні з нинішнім керівником «Єдиного центру» Ігорем Крілем вожді навіть таких безнадійно маргінальних партій урозуміли, що цим хлопцям треба уважно дивитися в руки, а ще ліпше взагалі не мати справу – собі дорожче обійдеться. Одне слово, партійна калюжа уявила себе морем, у яке мала б впадати всі партійні ріки. Дажбог милував мене від спілкування, приміром, з тим же Крільом чи ще одним нардепом мукачевського розливу, але численні інтерв’ю з ними читаю уважно. Поділюся вже не враженнями, а переконанням. Назвімо це моїм особистим оціночним судженням. Для мене суть усіх їх інтерв’ю виражається словами: «Ти знаєш, що ми брешемо. І ми знаємо, що ти знаєш, що ми брешемо. І ти знаєш, що ми знаємо, що ти знаєш, що ми брешемо. І попри це ми робимо вигляд ніби нічого не знаємо і продовжуємо брехати і ти робиш вигляд ніби віриш нашій брехні і публікуєш наші побрехеньки як одкровення якоїсь значимої особи, хоча і ми, і ти знаємо, що ми політичне ніхто і прізвища наші «Холуєнки».
Ну і най собі плетуть кошелі зі смаженого дуба, а в нас є більш животрепетна проблема. Приміром, з якого боку «ліпиться» до «ЄЦ» Віктор Ющенко. Мій варіант відповіді: «З усіх боків». Підставою до такого єретичного твердження є слова самого В.Ю.: «Я провів їх (НУ-НС) у парламент, але СВОЄЇ ФРАКЦІЇ (виділено мною – Б.Г.) в мене немає». Мається на увазі розгелдиш усередині фракції, коли більшість фракції відмовилася бути «кнопкодавами»-маріонетками Балоги. Зарозумні, бач, та ще й з почуттям власної гідності. Хіба така гвардія потрібна президенту-месії, котрий тільки-но розсмакував зваби авторитаризму ?
А президентські ж вибори на носі. А рейтинг з 52 відсотків на початок 2005 р. опустився до нинішніх загрозливих 5,5. А бездарно розтринькані ідеали Помаранчевої революції важенними жорнами висять на шиї. А пропрезидентської загальнонаціональної політичної сили кат ма. А фокус Кучми-1999 із виборами без вибору вже не пройде, оскільки фактор Юлі спутав усі карти в пас’янсі «Краще з гіршого».
Як бачите, якби не було «Єдиного центру», його обов’язково треба було б створювати. Наразі виникла проблема: а що саме створювати «під Ющенка»? Кавалерійський наскок з ломанням хребтів малих партій захлинувся у вередуванні амбіційних вождиків. На порядок денний виходить створення не єдиної центристської партії (що за визначенням було нереально провернути за такий короткий довиборчий термін), а перевірена ще Кучмою метода створення блоку «під вибори». Цим можна буде до деякої міри навіть потішити гонор вожденят: мовляв, у блоці всі рівні і у випадку перемоги кожна із «сестер» отримає по своїх «сережках». Це з одного боку ніби добре.
З іншого боку, зібраний в один пропрезидентський блок партійний дріб’язок дуже вже наочно показав би справжню політичну вагу В.Ю. та й його електоральну ціну. Оті нулі із сотими відсотка, які ці партії стабільно набирають на виборах автоматично екстраполюватимуться (поширюватимуться) і на В.Ю. Погодьтеся, «лідер «нульових» партій» - десь трішки і принизливо, і смішно.
А тепер спробую ошелешити шановне панство аж двома парадоксальними питаннями. Перше. Чи буде взагалі затребуваний Ющенком «Єдиний центр» ? Не знизуйте плечима, мовляв, навіщо ж було город городити ? Згадайте, у якій державі ми живемо. У нас же все вирішується не законами і, тим паче, не виборами, а політичними домовленостями (в кулуарах, під килимом, за кулісами). Варіанти: Ющенко домовляється з Ахметовим і К” за енну кількість голосів «східняків» - і ніякий «ЄЦ» йому буде непотрібний; домовиться Ющенко з Юлею за розподіл з гарантією владного короваю (кому – прем’єрські аксельбанти, кому – президентська кучма) – «ЄЦ» разом з Балогою взагалі стане зайвим.
Друге питання. Чи хоче Ющенко взагалі йти на другий президентський термін? Можна багато що, і справедливо, закидати В.Ю, але відсутністю кебети він усе ж не грішить. Як би там не було, але він перший, демократичний і демократично обраний президент. Другий термін президентства йому «світить» тільки в тому випадку, коли він заручиться підтримкою політичних сил, котрі ми називаємо недемократичними, бандюковицькими. Одне слово, коли президентом його зроблять «донецькі». І з яким іміджем він залишиться в історії? Отож бо.
Кому вкрай, аж до мокрих штаненят, потрібне його пролонговане президентство, так це нинішньому оточенню В.Ю. Гадаю, пояснювати не треба. Краще отримайте справжнє задоволення, уявивши де і ким буде закарпатська цимбора з Балогою без Ющенка.
04.07.2008
Богдан Гринчук
Немає коментарів:
Дописати коментар