четвер, 25 березня 2010 р.

Україна “донецька”, або орда в хаті

201... рік. “Донецька” орда захльостує всеньку Україну. Після п'яти років най і хирлявої, та все ж такої-сякої “помаранчевої” демократії, у неї накопичилася купа “пред'яв” (по-людськи — претензій) до України. Обгрунтованих! Та це ж суще безчинство - отак як у резервацію ТАКУ бандоеліту загнати на східно-південну окраїну. А їм же треба ВСЯ Україна, негайно і в повне, безконтрольне, безкарне володіння. Як компенсацію за “дерибанський” піст вони і виставили рахунок державі та всім живим, і мертвим, і ненародженим українцям. Мало того, ще й погрожують “включити лічильник”, себто запровадити штрафні санкції, якщо їх не задовільнятиме кількість награбованого.

Перед владною ордою стоїть, по суті, два завдання: перетворити Україну в свою офшорну зону (у перспективі просто в “зону”) та стабілізувати ситуацію в державі. Щодо першого, то початкова фаза встановлення в Україні режиму олігархії (політичного та економічного панування невеликої групи непристойно багатих істот) успішно завершується. Ось-ось самодержець Янукович із задоволенням зможе проректи: “Усе схвачено, пацаны!”

Вирішення другого завдання, стабілізації, вимагає дещо більше часу, зусиль і специфічно-професійного підходу, але правлячій зграї цілком до наснаги. Простакуватим кретинам, які так довірливо і бездумно віддали свої голоси за вожака хижої зграї, варто уяснити, що ж це за така штукенція — стабільність по-”донецьки” і яким кінцем вона буде гамселити нас від куприка до тім'ячка. У переконанні “донецьких” стабільність у державі — це коли по всіх усюдах, від Галичини до Криму та від Буковини до Слобожанщини, усі мовчать, оскільки всім наказано благоденствувати. Підстава для благоденствія: рішення Верховного “сходняка”: “Жить стало лучше, жить стало веселей, казлы!” Із занадто розумними елементами, які насміляться задавати уточнююче провокаційне запитання “Кому саме стало краще і веселіше?”, братки з компетентних органів проведуть персональну роз'яснювальну задушевну співбесіду. Після цього такому розумнику буде запропоновано самому обрати свою подальшу долю. Із трьох варіантів. (“Бля буду... это... как его... демократия... вот”).

Варіант перший. Занадто розумний громадянин у ході співбесіди усвідомлює хибність, десь-навіть злочинність і абсолютну недоречність своїх безглуздих претензій до всенародно обожнюваної бандюганської влади і добровільно дає згоду на співпрацю з “органами” в якості “стукача”.

Варіант другий. Після співбесіди в цього провокатора з'являється нездолиме бажання (хто сказав “потреба”?! Пащеку порвемо!) відвідати найближче реанімаційне відділення. Десь-так на місяць-другий, з подальшим оформленням групи інвалідності.

Варіант третій. У ході співбесіди між гнилим інтелігентиком і горилами в одностроях виникає гостра інтелектуальна дискусія, унаслідок якої родина цього зарозумілого нікчеми отримує повідомлення приблизно такого змісту: “Ваш... під час відвідування Костоломсько-Зубодробильського райвідділу УМВС України з власної волі перечепився через поріг... потім послизнувся... упав... відбив печінку, селезінку і нирки... поломав ребра і пальці... заподіяв собі численні забої, гематоми.. похорон власним коштом... тіло можна забрати... від 23.00 до 3.00... після оплати рахунку за послуги спеців із задушевних співбесід”.

Нові реалії, т.б.м., свіжі віяння часу вимагають такого ж нового, не побоюся цього слова, оригінального інструментарію в руках можновладців. Щось на взірець бити для швидкого і кардинального вирішення нагально виникаючих проблем. Одним із таких інструментів мала б стати Нова Конституція України (Хохландії).

Зрозуміло, що папланина яйцеголових мудрагелів про якісь, незрозумілі конкретним пацанам, Конституційну Асамблею для напрацювань концепції Основного Закону, затвердження його всенародним референдумом, демократичні прибамбаси і т.і. нісенітниці мають бути відкинуті з порогу як провокаційні, ворожі, шкідливі і взагалі “народ їх не сприймає!” І взагалі Нова Конституція має консолідувати народ в одну монолітну владопослушну отару.

Дозволю і собі кинути свої два гроши в скарбничку “донецьких”. Ану ж оцінять мій скромний внесок і шляк їх трафить. Отож, пропоную шановному панству власну Концепцію Конституції України — Хохляндії. Звісно ж, не обійшлося без плагіату, але якщо таке неподобство дозволяє собі Володимир Литвин та ще й заробляє на цьому звання та посади, то я роблю це безкорисливо, заради загального блага.

Для кращого розуміння моїх, скромно кажучи, непересічних ідей, необхідно подати декілька необхідних пояснень. Перше. Ота видумана москвинськими імпер-істориками “колиска трьох братніх народів” ніде не ділася, не згнила і не зтрухлявіла, зберігається в Москві (копія в Мінську) і регулярно використовується москальськими політиками під час добросусідських акцій “Принуждение к братству”. І нині, і прісно, і во віки віків москалі прагнутимуть запхати нас у цю, існуючу в їх збочених імпер-шовіністичних мізках, “колиску”. У своїй Концепції я виходжу із припущення, що клятий “старший брат” таки нас запхав. Одне слово, уявімособі, що ми глибоко сидимо в... самі знаєте де. Це раз.

Основні положення моєї Концепції базуються на подвійних стандартах, т.б.м., рекламно-реального характеру. Рекламний — для європейських чистоплюїв, а реальний — для нас, недоумкуватої отари. Приміром, “державна”, “демократична”, “правова”, “незалежна” - це все патякання для буржуїнів за бугром. Насправді цих прибамбасів немає і не може бути, позаяк для пануючої бандоеліти це гірше хріну ложками і без шинки. Ми ж то знаємо, що в траві пищить, і коли наші можновладні жлоби варнякають про державність, то для них це щось другорядне, без значення. А от визначення “офіційна” відображає реальну дійсність.

Спочатку треба точно визначити піч, від якої і будуть починатися всі подальші конституційні танці. Ні для кого не секрет, що голубою мрією, настирливим прагненням, хижим задумом москалів споконвіку було поневолення України аж до закріпачення. І чого тільки не придумували москвинські правителі, щоби одіти налигача на Україну. Тут вам і батоги — Тузли, газові та інформаційні війни, продовольчі кризи, погрози від перших осіб Московії. Одночасно і заманювання різними сортами сиру в москвинську мишоловку — від Єдиного економічного, митного, інформаційного, продовольчого, банківського, енергетичного і т.і. союзів, єдиного інтелектуального ринку та ринку праці до наднаціональних політичних організацій, органів влади та управління аж до єдиної Конституції. А нещодавно якийсь “думець” Фєдоров так перейнявся долею України, так її возлюбив-заповажав, що звернувся до півсотні українських колег включитися в створення організаційного комітету і напрацювання принципів роботи для відтворення Єдиної держави зі столицею в... Києві (слава Великій Україні від Карпат до Сахаліну з Москальською та Білоруською губерніями в її складі!) Цікаво, цей Фєдоров є агентом ГРУ РФ чи просто сертифікованим ідіотом, який тримає нас за несосвітенних дурнів? Зрештою, дурні голоси не йдуть у небеса.

Одне слово, записую, що Україна є і буде во віки віків амінь страх якою незалежно-самостійно-соборною державою... в межах Московської Імперії, яка, на досаду москалям, без України неможлива.

Шановному панству не надокучило два десятиліття стояти розкарякою між Європою і сусідкою-азіяткою? Негонорова ж, одначе, поза, десь-навіть і сороміцька. Ліквідовуючи цю геополітичну неоковирність, пропоную єдиним заклятим стратегічним партнером проголосити Московію. Утративши голову, за волоссям не плачуть.

Скільки списів поломано, скільки носів розквашено, скільки голосів зірвано за державність української мови. Уже й Конституційний Суд у своєму стилі “грізного гарчання ягнят” щось-там пробекав на захист калинової, а “общепонятный” де тихою сапою, частіше нахрапом заполонює мовний простір. От уже десяток “рускоязычных” членів міністерського почту Януковича взагалі не володіють українською мовою. Западло бидлоеліті знати мову свинопасів, знаєте. А чого мудрішого чекати від елітної шпани донецько-”регіонального” розливу? Єдиний вихід примирити непримиренних — дати кожному те, що він хоче. Най в Україні буде три панівні мови! Мені що, шкода? Державною мовою най буде українська. Це для національно стурбованих. Вивчення, зрозуміло, буде факультативне (понадпрограмове, необов'язкове). Для спілкування на кухні чи під час таємних націоналістичних сходок цього буде цілком достатньо.

Офіційною мовою буде москальська. Та що ви, ніякого примусу, ніякого змоскалення. Просто це буде обов'язковою мовою діловодства в усіх органах державної влади, єдиною мовою міжнаціонального спілкування, знання її буде головною умовою для набуття статусу держслужбовця. А в усьому іншому ніякого примусу: не хочеш вивчати офіційну мову, - вольному воля, блаженному рай, а тобі — почесна некваліфікована робота.

Другою офіційною мовою буде “фєня”. Ви ж розумієте, що до влади прийшли організовані злочинні угрупування, так що без урахування їх мовних уподобань ніяк не обійтися. Одне слово, мова бандоеліти.

Без офіційного статусу і навіть без обов'язкового вивчення, але настійливо рекомендованою до вживання буде одвічно народна мова москалів. Звісно, у порядному товаристві вона не вживається, але для зв'язування слів незамінима. До речі, подейкують, що Леонід Кучма володів нею віртуозно, та й Віктор Янукович знає її не з чуток. Сферою її природного вживання є спілкування або рівних за статусом можновладців, або вищепоставлених з нижчепоставленими. Подібного мовного бруду українці споконвіку не вживали.

Що Україна стала олігархічно-кримінальною республікою, ніхто і не заперечує. Проблема в назві, яка б відповідала реаліям сьогодення. Уркаїна? Хохляндія? Малоросія? Ось вам і тема для наукових досліджень Дмитра Табачника — найнауковішого з україножерів. Йому і синьо-біло-червоний прапор в руки.

Державною столицею є Київ. Офіційною — також Київ, але в статусі одного із районів Москви. Державним гербом — волосатий кулак з кастетом на фоні териконів. Державним прапором — москвинський “трикольор” з вузесенькою поперечною жовтою смужечкою. Державним гімном - “Мурка” (виконання повного тексту з 16 куплетів під час офіційних заходів обов'язкове). Главою держави є Президент, який обирається ЛЮДЬМИ на “сходняку”, затверджується в Москві і в своїй діяльності підпорядкований послу Московії в Україні.

Зрозуміло, що такий геополітично, стратегічно, економічно важливий шмат Великої Москальської Імперії вона пустити на самоплив не може. Дай цій “донецькій” владній зграї волю, так вона Карпати розтягне по камінчику, а Полісся перетворить у пустелю. Який вихід? А навіщо видумувати велосипед? Була Малоросійська колегія? Була. І буде. І “обмежений контингент непереможної і легендарної” на чолі з якимось Муравйовим буде. І Малюти Скуратови з опричниками чи Лаврентії Берії з чекістами з'являться. Як пішло вже на лихо, то дійде до погибелі.

Що там у нас із стратегічного ще не “роздерибанено”? Газотранспортна система? Так уже перший віце-прем'єр Андрій Клюєв он як бідкається. Мовляв, це нам не по пір'ю: грошей на модернізацію кат ма, а залізо іржавіє, так що от-от уся ГТС перетвориться у велику купу брухту. Віддати, негайно віддати москалям! Най їм голова болить, де подіти зароблені на українській трубі мільярди доларів.

Дозволю собі висловити крамольну, ба, навіть блюзнірську думку: усі наші економічні негаразди виникають від... злидарів. А чого, логічно: краденого для владної зграї не вистачає, а тут ще утримуй державним коштом одинадцятимільйонну армію голоти, яку сама ж влада загнала за межу бідності. Кажуть, найкращі думки про користь голодування приходять у голову після ситого обіду. Істинно так! У нас же заведено, що межу малозабезпеченості, добре, най буде межу злиденності визначають непристойно багаті. А от визначити межу забезпеченості — це вже від заздрості і злостивості, оскільки такої межі не існує. Пропоную зусилля для подолання економічно-фінансової кризи розподілити порівну між усіма — і багатими, і злидарями. Звичайно, з конституційними гарантіями для голоти. Приміром, гарантувати їй триразове харчування на тиждень, але одноразово не більше 900 калорій. Це буде науково-обгрунтована боротьба з ожирінням, т.б.м., реальна боротьба за здоров'я нації. А от за антиконституційне “поки багатий стухне, то убогий опухне” прийдеться відповідати! Тим більше, що в моїй Концепції Конституції передбачено ексклюзивне право малозабезпечених злидарів на збирання пляшок, макулатури і брухту та гарантовану оплату (з утриманням відповідної суми податку на дохід) готівкою на приймальних пунктах. До речі, у Концепції передбачена категорична заборона займатися цими промислами багатим. З моральної точки зору це справедливо, хоча з правової не все бездоганно. Посягання на конкуренцію, одначе.

Давно вже пора навести хоч якийсь лад з громадянством в Україні. Незручно, знаєте, і навіть не гонорово нашому громадянину підпільно набувати громадянство Ізраїлю чи настирливо нав'язуване громадянство Московії. Моя Концепція передбачає радикальне вирішення цієї животрепетної проблеми: обов'язкове подвійне, українсько-московське, громадянство всіх громадян України! Відмова від подвійного громадянства, а також набуття громадянства іншої, окрім Московії, держави розцінюється як зрада Московії та посягання на її національну безпеку і карається згідно законів Московії.

Узагалі, скажу я вам, з цим народом клопоту не оберешся. Звикли, бач, до патерналізму (батьківського піклування), щоб держава їми опікувалася, годувала-напувала-носа витирала. А це ж шалені гроші, які пролетіли мимо кишень своїх людей! Щоби ліквідувати це неподобство, пропоную державу і народ розвести якомога далі по обидві сторони барикади. Церкву відокремили від держави і нічого не сталося: попи співають і далі. Значить державу відокремити від народу — це раз. І ніяких зобов'язань держави стосовно народу — це два. Як без державного піклування жити будуть? Виживають же.

Що, остобісів владний бардак і гризня всіх проти всіх на Печерських пагорбах? Як сказати, кому війна, а кому й матінка рідна. Звісно, нехай тому трясця, кому війна щастя, але ж усі ці війни відбуваються не серед голоти, а між бандоелітою. Більше того, вони спровоковані! Борються-то не за ширше стійло біля державного корита, а за вільний доступ до цього стійла. Заважають же вільному доступу демократія і націоналісти. Демократію взяти під контроль, націоналістів — ліквідувати! Конституційно! Із забороною внесення змін до цієї статті.

І настане мир, гладь і Божа благодать. А якщо ще провести політичну реформу унаслідок якої на всеукраїнському партійному вигоні залишиться одна надихаюча, керуюча і спрямовуюча Партія регіонів... Та реформувати Верховну Раду у чотирьохпалатний Верховний “Сходняк” - Палата ляльководів, Палата пацанів, Палата маріонеток, Палата №6... Та формувати владну вертикаль виключно з корінних мешканців Донецької, Луганської областей, Криму і м.Єнакієво... Та позбавити голоту останнього, яке ще залишилося, права мати право і законодавчо змусити її взяти на себе обов'язок бути довічним холопом... Та конституційно передбачити трансформацію контрольованої демократії спочатку в обмежену, потім у віртуальну, а надалі її повну заборону...

Щось у мене Концепція Конституції швидше нагадує концепцію сценарію фільму жахів під назвою “Україна “донецька”. Фантастика, звісно, як і шизофренічна маячня Януковича за лічені місяці створити те, на що Кучма потратив 10 років — авторитарний режим. Тоже мені стахановець.

Що, смішно, панове українці або абсурдно? І над ким же сміємося?

25.03.2010,
Богдан Гринчук

Немає коментарів: