Воістину, невдогід бабці ні на печі, ні на лавці. І чого б то комизитися, носом крутити від того, що самі ж посадили на президентське сідало конкретного єнакієвського пацана не то білорусько-російської, не то білорусько-татарської крові? Малограмотний, закидаєте? Але ж читати вміє! Зрештою, а що такого президент має власноруч писати? Резолюції на документах з декількох слів та підпис? Так і вони не будуть афішуватися і не вийдуть за межі президентської канцелярії. Тішить освічену публіку географічними конфузами? Ну не йшли йому в школі ці паралелі-мередіани, а в “зонах” географії не навчали. Тепер же тим більше президенту такими дурницями перейматися не треба. Самі посудіть, навіщо йому знати купу наук, які вивчають безліч непотрібних для “дерибану” речей. Утім, яке має значення, що Янукович путає Косово з Чорногорією, Стокгольм з Хельсінками, Словаччину зі Словенією? Понастворювали цих держав, спробуй запам'ятай. А навіщо? Куди треба, туди й доставлять і назад привезуть. Перли в царині літератури: Ахметова — Ахматова, Гулак-Артьомовський — Гулак-Артемовський, Бебель — Бабель і т.і.? Ну це взагалі несерйозно? Вам же ясно сказано: конкретний пацан, а не якийсь-там смаркатий інтелігент. Хто сказав, що для того, щоби дати міністру по пиці треба всі ці інтелігентські штучки? Отож бо.
Зате президент Янукович має “залізні” папери про те, що він високоосвічена і десь-навіть ерудована особа. Двічі академік, доктор економічних наук, професор (прошу без хіхоньок-хахоньок!), магістр міжнародного права! Ану всілякі Буші-Меркелі-Сарказі свої папери на бочку! Побачимо, хто з нас крутіший в науках. Що, слабо? То й мовчіть у шматочку.
А нагород-то! Повний кавалер ордена “За заслуги” та знаку “Шахтарська слава”, повна пригорща орденів УПЦ москальського розливу та Російської Православної Церкви, Золота медаль Міжнародної хокейної федерації (сюрприз, одначе), медаль з Вірменії, Олімпійський орден Міжнародного Олімпійського Комітету, Почесний знак НОК України — і всілякий дріб'язок на взірець Почесних грамот, почесного докторства в академіях-університетах, почесного громадянства. А два прем'єрства — це вам що, фунт кишмишу?
І на такого достойника ви бочку котите? І це при тому, що під час виборчої кампанії вам було наобіцяно сім мішків гречаної вовни і всі неповні всіляких благ як із рогу достатку? Ах, не вірите, мовляв, пождіть, діти, поки Біг на кисіль шкуру натягне. А що, хіба колись було інакше? Виконання можновладцями своїх обіцянок народу відноситься до сфери чудес, а такого роду чудеса для України Бог відмінив. Рішення остаточне і оскарженню не підлягає. Отож, надіймося тільки на себе та на крихти з “регіонально”-донецького столу, які від щедрот своїх зневажливо струсять у наші жебрацько простягнуті долоні високожлобні можновладці.
Судячи з прийому, влаштованого Януковичу європейськими достойниками в Брюселі, вони зовсім не переймаються темними плямами в біографії новоспеченого Президента України. Принаймні, натурально зробили вигляд, що приймають гідного главу держави. Кажуть, джентльмен — це не тільки людина, яка сама не робить недоречностей, а ще й уміє зробити вигляд, ніби не помічає, коли в їх присутності інший зморозить якусь благоглупість чи вчинить нетактовність. Політес, одначе. Хоча ці європейці можуть бути і жорсткими. Пам'ятаєте, якому тихому політичному остракізму був підданий Леонід Кучма в останні роки свого правління? Побачимо як надовго вистачить Януковича в ролі високодостойного державного мужа.
І взагалі, ви уявляєте, який дискомфорт відчуває Янукович під час закордонних вояжів? Це ж не тільки треба дотримуватися клятого протоколу, а ще й постійно контролювати себе: там не почухайся, туди не плюнь, того не матюкни, цьому не наступи на мозоля, того не бовкни... І це крутому пацану, який став усеукраїнським “паханом” і планує безроздільно володарювати в “зоні” - Україні.
Яке основне завдання вирішуватиме Янукович у першу чергу? Знаючи його і очолювану ним “регіонально”-”донецьку” орду, питання виглядає риторичним: звісно ж підім'яти під себе всі гілки влади, щоби набути необмежену, безконтрольну і безкарну владу. Для чого? А це вже питання, даруйте, украй нехитре. Звісно ж, для “дерибану”: і державну, ту, що нібито народна, ще не всю розікрали, так що є що грабанути, і бізнес-суперників поскубти. Оце і вся справжня суть програми “Україна для людей”. Для СВОЇХ людей. А для того, щоби все було чисто — голки не підточиш, цю Україну треба залякати, розіп'яти і згвалтувати. Себто узурпувати всі три гілки влади — законодавчу, виконавчу і судову. Конституція заважає? Та пішла вона...! Мало чого там понаписувано, тим більше, що Янукович її в руках не тримав, тим більше не читав, а перший раз до неї доторкнувся під час інавгурації. Схоже, що і востаннє.
Відверто кажучи, скучно спостерігати за переможним “регіональним” сказом. Ніякої тобі свіжої родзинки, суцільна калька з 2007 р.: купити, залякати, потім почнуть закачувати в асфальт. Хтось із “чужих” сподівається на хлібне місце біля державного корита? Мовляв, он я який мудрий та професійний. А прописка донецька є? Немає. От і вали звідси. “Угода про політичне примирення та розвиток України”, заключена перед другим туром президентських виборів між Януковичем і Ющенком? З цими “лохами”, скажу я вам, одна умора. Після горезвісних Меморандуму про взаємопорозуміння та Універсалу національної єдності, коли Янукович двічі “кинув” Ющенка, гадалося б, політик з мінімумом кебети в голові в подальшому ні на грош не вірив би “кидалі”. Видать, Ющенко - “лох”, як то кажуть, по життю, отож, і вірить у вдячність Януковича. Що не говори, а таки саме Ющенко забезпечив перемогу єнакієвському рецидивісту. Але надіятися, що “донецькі” віддадуть “чужому” посаду прем'єр-міністра - “смотрящего” за всеукраїнським “дерибаном”, може тільки несосвітенний недотепа, яким і є недолугий екс-месія. П'ять років тому ми самі возвели Ющенка в ранг великомученика, намалювали з нього ікону і ревно почали перед нею бити поклони. А він виявився звичайнісіньким ренегатом з ментальністю самолюбивого, злостивого, недалекого колгоспного бухгалтера. Ні, ключові посади “регіонали” в чужі руки не віддадуть. Усе повинно бути “схвачено”: коаліція, уряд, силові структури, суди, засоби масової інформації, малий і середній бізнес.
Шановне панство може собі уявити методи “регіональної” орди, якщо не пройшло ще й місяця після восшестя Януковича на український престол, як вона нахабно, нахраписто, демонстративно посягнула на конституцію. Початок володарювання по “понятіях”? Саме так. Далі на черзі “зачистки” неугодних або просто чужих, себто ненадійних чи непродажних. Як це буде робитися? Запитання риторичне, а ще більше нехитре. Де можна — примінюватимуться закони, де закони не дозволяють — обійдуться без них і діятимуть по “понятіях”, але вся виконавча вертикаль повинна “лежати” під “донецькими”. Суддівська влада? При наявності ТАКОЇ кількості “колядників” ніяких проблем з нею не виникатиме. На невгамовних буде напущено “бойовиків” із силових відомств. Хто б сумнівався, що ці структури якнайжорсткіше контролюватимуться “регіоналами”. Початок уже є: Хорошковський — голова СБУ. Це ілюстрація до вихвалок Януковича щодо професіоналізму керівних кадрів. З трудом, але уявляю, яких тільки бандюганів і шпану ми побачимо у владних коридорах. Звісно, кадри вирішують усе, але де ж набрати стільки “донецьких” кадрів, щоби накрити всю Україну? Появилися шанси в єнакієвського люмпену?
Усім зрозуміло, що Янукович — каліф на годину. Не може він зі своєю ордою за п'ять років не наламати стільки дров, що більшість народу буде дивитися на нього як чорт на попа. Звідси висновок: ця банда зробить усе для того, щоби наступні президентські вибори не відбулися. Приміром, організує в Криму безладдя: ну там спровокують міжнаціональний конфлікт з чисельними жертвами між кримськими татарами і ще не важно ким. От вам і підстава для введення надзвичайного стану, при якому вибори відміняються. А може до того часу ми вже будемо такі перепуджені, що самі писатимемо Януковичу чолобитні? Мовляв, уклінно тебе, “Хаме”, просимо не покидати нас, вірнопідданих рабів твоїх, і не проводити вибори, позаяк вони від лукавого, а ми хочемо зберегти свої душі в непорочній вірності тобі і твоїй “регіональній” орді.
Перечитав — і винувато крекнув: це ж треба такого страху нагнати на людей! І кого лякатися? Шпану з товстими капшуками? “Наперсточників” від політики? Злодіїв “у законі”? Та вони ж навіть на нашу ненависть не заслуговують — заблагородне для них почуття. Раджу відноситися до них як належить добропорядній людині відноситися до морального люмпену — зі зневагою. Хоча вони як скажена воша: насмерть не закусає, а дошкулить до живого. Нічого, відіб'ємося.
07.03.2010,
Богдан Гринчук
Немає коментарів:
Дописати коментар