Добродійники ви наші, рятівники і месії, очі б вас не бачили, а вуха не чули! Ще півтора місяця до виборів, а ви вже нам приїлися до оскомини, остобісіли до осатаніння. Невже ви і справді впевнені, що ми — нація дебілів, яка неспроможна відділити зерно від полови та не знає, що в траві пищить і звідкіля вітер віє?
Ось лежать переді мною ваші передвиборчі програми, офіційно зареєстровані в ЦВК. І сміх, і біда, і людям сором казати, їй-право. Я розумію, що вибори — це той же гендель зі своїм гендлярським законом: хвалячи продати, гудячи купити. Продаєте ви нам себе, звісно ж, білих, пухнастих та мудрих аж по коліна в Біблії. Невеликий гріх як трошки і прибріхнути, але ж якусь-то міру треба мати.
Послухайте, вожді, вождеси і просто нахаби з гетьманськими претензіями, а ви хоч усвідомлюєте, що на підставі ваших програм вас уже можна саджати в буцегарню? Керуючися ст.8 Конституції України (“Норми Конституції прямої дії”) та абз. 2 і 3 ст. 5 (“Право визначати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами” та “Ніхто не може узурпувати державну владу”). А ви що понаписували—наобіцяли? Що кожен з вас у разі обрання президентом відразу ж стане, як кажуть, сам пан — сам фурман, себто узурпує всю владу в Україні, позаяк для виконання своїх обіцянок вам потрібні диктаторські повноваження.
Яка вона не паскудна, але в Україні є конституція. І в ній, хоч і лівими ногами 404 омандачених мудрагелів, так-сяк виписані повноваження трьох гілок влади — законодавчої, виконавчої та судової і президента, який, відверто кажучи, не відомо на якій гілці влади сидить (право видавати обов'язкові до виконання на всій території України укази вказує на якесь відношення до законодавчої; керує Міністерствами закордонних справ та оборони свідчить про приналежність до виконавчої гілки влади; оскільки уряд формується Верховною Радою президент нібито не має на нього впливу, заразом має втикацьке право відмінювати постанови уряду та створення ним особисто паралельної вертикалі виконавчої влади (обл-, райдержадміністрацій) дає йому реальні важелі впливу саме на виконавчу гілку влади). Про вплив президента на судову систему треба водевілі писати. І при всьому цьому ні за що не відповідає! Добре чолов'яга влаштувався!
Так от, кожен з вас апріорі в своїх програмах чорним по білому обіцяє: я буду не просто втручатися в діяльність усіх трьох гілок влади, а підімну їх під себе! Найразючіший приклад потягу до диктаторства в 49-річного тимчасово не працюючого уроженця Молдови (хобі — мільйонер) Сергія Тигіпка. Я не полінувався порахувати його “якання”: на чотирьох з половиною сторінках його передвиборчої програми він примудрився займенник ”я” вжити аж 42 (сорок два) рази! Від скромності не помре, що ні, то ні! Одне слово, прорвало чоловіка. Видать, безробіття так допекло, а вільного часу, звісно, оберемок з пригорщею, що вирішив він попрацювати вже не на себе, а на всенький народ. Благо, у Центрі зайнятості, даруйте, у Центральній виборчій комісії з'явилася вакансія Президента України. А й справді, чому б і не взяти участь в конкурсних перегонах, тим більше, коли свято віриш, що всі розуми в світі з'їв?
Шановне панство цікавиться, а що ж там таке мудре після всіх цих “Я”? Як би це поделікатніше сказати, щось на кшалт “розпливаючись мислію по дереву” або “вільний політ фантазії”.Зрештою, оцінюйте самі: “я думаю”, “я вважаю”, “я йду”, “я за”, “я бачу”, “я збираюся”, “я доб'юся”, “я виступаю”, “я маю намір”, “я створю”, “я ініціюватиму”, “я почну”, “я повернуся”, “я буду”, “я поверну”, “я покращу”, “я досягну”, “я не допущу”... І так до кінця тексту. До речі, займенник “ми” вжито всього двічі і то не по відношенню до інших гілок влади, а відносно народу. Щодо президентських перспектив самовисуванця Сергія Тигіпка, так з цього приводу народна мудрість влучно сказала: хотіла б мама за пана, та пан не беруть.
А яким бачить своє президентське майбуття Академік Академії економічних наук України та Транспортної академії наук України, Доктор економічних наук, Магістр міжнародного права, професор (на цей раз з одним “ф”, оскільки, навчений граматичним ляпсусом п'ятирічної давності, ні одного папірця власноруч не писав, а підписував тільки друкований текст), двічі не судимий єнакієвський пацан, підозрюваний у суспільній свідомості в незаконному захваті 140 га землі з державною дачею впридачу, готовий удень і вночі вислуховувати стогони, зойки і волання кожного, чоловік невідомо якого роду-племені Віктор Янукович? А питаннячко-то образливе: звісно ж, диктатором, принаймні на рівні “бацька Луки”!
На відміну від попереднього тимчасово не працюючого мільйонера В.Я. “яканням” не захопився, зате відразу ж дав зрозуміти, хто буде в домі господар. Страх як полюбилися йому категоричні ствердження “забезпечу” та “гарантую”: перше він ужив 9 разів, друге — 7. Ну і традиційні передвиборчі “зроблю”, “створю”, “запроваджу” і всі інші обіцянки-цяцянки. Та хто ж проти сильного президента? Ми вже сповна натішилися балакуном з руками, що не крали, але й нічого з обіцяного так і не спромоглися зробити. Уся проблема в тому, що розуміти під оцією “силою”. Якщо здатність товкти пики міністрам, створювати удільні князівства та з гуркотом гепатися колінами об кремлівські пороги, то така “сила” щось не надихає. Якщо ж ця сила полягатиме в безумовному дотриманні, у першу чергу ним самим, духу і букви закону (як у літунів: “Роби як я!”), а вже потім вимагати “Закон один для всіх!” - інакше “Бандитам — тюрми!”, якщо за національні інтереси він не пожаліє живота свого, якщо вмітиме не тільки слухати, але і чути людей, якщо в своєму служінні українському народові і державі відкине все особисте, то, люди добрі, від добра добра не шукають.
Слова “забезпечу” і “гарантую” - це як би безальтернативний і обов'язковий обіт дотримання даного перед виборцями слова. Нібито навіть зовсім ліпота. То що ж обіцяє забезпечити В.Я.? А все. Стійке економічне зростання, підвищення рівнязайнятості населення, зростання заробітної плати, зниження темпів інфляції, зменшення податкового навантаження на малий і середній бізнес (про великий бізнес сором'язливо промовчується, позаяк цей бізнес із своєї маріонетки і так вірьовку витиме), податкові канікули на 5 років для малого бізнесу, зниження ПДВ та податку на прибуток, реалізацію національної програми відродження українського села, запровадження європейських стандартів соціального захисту, відмову від системи обов'язкового зовнішнього оцінювання для всупу до ВНЗ, замовлення на соціальне житло (за 10р. - 1 мільйон квартир), збільшення обсягів бюджетного фінансування до загальноєвропейського рівня (10 % ВВП), надання російській мові статусу другої державної, переозброєння армії сучасними видами озброєнь, житлом безквартирних офіцерів, удосконалення механізмів державної влади, зміцнення засад парламентаризму і демократії, реформування системи правосуддя.
А най тебе курка копне! Оце утнув! А ще ж є гарантії збільшення іноземних інвестицій до 50 $ мільярдів до 2014 р., при народженні першої дитини виплату 25 тис.грн., другої — 50 тис.грн., третьої і кожної наступної — 100 тис.грн., на дитину від 3 років до 13 — щомісячно по 300 грн., від 13 до 18 — по 500 грн., перехід на контрактну армію з 2011 р., якісну безкоштовну екстренну медичну допомогу, гарантоване повноцінне життя після виходу на пенсію (ну там, їж ананаси, рябчики жуй, кругосвітні круїзи, санаторії-пансіонати з окремими апартаментами-люкс... Одне слово, за 5 р. - усе як у Швейцарії!). А тепер прикиньте, які треба мати повноваження, щоби виконати всі ці “забезпечені гарантії”? Тут навіть у диктатора кишка тонка. Тут подавай тирана, деспота. На щастя, вітер віє, собака бреше. То як, Віктор Янукович під кримінальну статтю підходить? Хто б сумнівався.
Позаяк Бог любить трійцю, я із паки передвиборчих програм навмання і витягнув першу-ліпшу. Нею виявилася програма Інни Богословської. Що я про неї знав “до того”? Та так, нічого особливого, типова представниця кращої половини людства із синьо-блакитної стайні: пащекувата, безпардонна, злостива, уїдлива, рішенням Шевченківського районного суду “іменем України” офіційно визнана брехухою. Від себе можу додати:і ця від скромності не помре. Судіть самі. Уже перший абзац її програми закінчується ошелешуючим реченням: “Що робити, щоб вийти з кризи? Про це програма НОВОГО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ (виділено мною — Б.Г.)” І як вам таке нахабство? Вона вже сама себе призначила Президентом України!
Є одна характерна особливість у цій програмі: у ній узагалі відсутній займенник “я”, а вживається колективістське “ми”. Якщо “ми” означає команду І.Б., то про таку ніхто ні сном, ні духом не відає. Даю два своїх трактування цього таємничого “ми”. Звісно ж, у межах пристойності. Перший: оскільки ходять уперті чутки, що Інна Богословська є всього-лиш “технічним кандидатом” Віктора Януковича, у завдання якої входить відбір хоч якоїсь дещиці голосів від Юлії Тимошенко, логічно припустити, що “ми” - це його команда з Партії регіонів. Другий. “Ми” - це початкове слово майбутніх указів нової президентши: “Ми, Інна І, височайше велимо...” А чого ви з сумнівом крутите головою? Серед цих “народних” таке трапляється... Як кажуть, з нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка. А чого дивуватися: вони ж психіатричної експертизи не проходять.
Щодо змісту самої програми, то Шехерезаді — далеко куцому до зайця. Хіба що в наближенні її можна порівняти зі знаменитим спічем Остапа Бендера про світову шахову столицю Нью-Васюки. Переказати цю програму просто неможливо, принаймні не з моїми талантами. Її треба читати запоєм, як захоплюючу фантастику. І сприймати відповідно. Просто не знаю, чи переповідати шановному панству всі благоглупості цього фантастичного прожекту, чи все ж таки повірите мені на слово і візьмете з мене приклад: мовляв, лепечи що хоч, аби губа не гуляла.
Закінчу цитатою Е.Маккензі: “Гарний політик здатний примусити людей повірити в нього; великий політик здатний примусити людей повірити в самих себе”. А якщо відсутні і гарні, і великі політики?
29.11.2009,
Богдан Гринчук
Немає коментарів:
Дописати коментар