То як, змордовані українці, кого назначимо цапом-відбувайлом за світову фінансову кризу, наш родимий фінансово-економічно-політично-соціальний безлад, гнилу погоду і трикляту язикату сусідку? Е ні, огулом владу ніяк не можна, бо ж хочеться бачити вочевидь, кого шпетиш у хвіст і в гриву та до кого мрієш доторкнутися п’ястуком. З іншого боку, шановне панство має цілковиту рацію: усі вони одного тіста книші або як сказав, щоправда з іншого приводу, двічі несудимий «класик»: «казлы, каторые мешают нам жить».
Я так розумію, вибирати козла відпущення нам прийдеться з двох кандидатур, одна з яких створює проблеми, а друга б’ється як рибонька об лід, щоби їх якщо не вирішити, то хоча б мінімізувати для держави наслідки втикацької діяльності першої. Одне слово, на палю маємо садити або Віктора Ющенка, або Юлію Тимошенко. Самі розумієте, славні потомки лицарського козацького роду не можуть собі дозволити посадити на палю таку симпатичну жіночку, хоча положити вздовж лавки і всипати березової каші є за що.
Отож, цапом-відбувайлом назначаємо президента. Тим більше, що він до цього вже звик, як кажуть, карається, мучиться, але не кається. Тим більше, що в Інтернеті тільки куплений особисто В.Ю. «ланцюговий сучий син демократії» не пише про гріхи, злочини та інші неподобства, а всі інші куплені не ним, відпрацьовують гонорар не за страх, а за совість. (Правда ж, яке солодке і прибуткове слово «демократія»?)
Пропоную шановному панству дещо інший підхід до того, чим нас згодовують засоби масової інформації: а давайте-но засумніваємося в їх правдивості, об’єктивності і взагалі в порядності. Ні, якщо який компрометуючий президента факт визнаємо ганебним чи злочинним, тут уже ніде дітися: під білі рученьки – і на палю! Але якщо це виявиться політичною «качкою», себто наговором злих недругів народного президента, тоді кинемося грудьми на його захист: улаштуємо супостатам Майдан ім..Ющенка і всі як один, мо’ й ціла тисяча, докажемо, що ми козацького роду.
Достроково позбутися Ющенка-президента хочуть… Ні, нераціонально, довго перераховувати тих, хто ним сповна натішився. До сих пір з невідомих і незбагненних причин хочуть бачити Ющенка Президентом України, даруйте на слові, аж 3,4 (три з хвостиком) відсотки громадськи активного українського електорату. Не густо, звісно. З іншого боку, якось ніяково, та що там, соромно за президента з таким рівнем довіри того народу, який усього-то чотири роки тому щиро молився за нього. Чим же провинився екс-улюбленець Майдану?
Знайшлися добрі люди… Та що це я верзу, зловмисники, провокатори, москальські прихвосні, вороги народу перерили всю президентську брудну білизну (розумієте ж, за чотири роки назбиралося достатньо, може й забагато), усі блохи й блощиці зібрали докупи і у вигляді проекту Подання до ВРУ про ініціювання питання усунення Президента України Ющенка Віктора Андрійовича з поста в порядку імпічменту у зв’язку з вчиненням злочинів. Ух, як страшно! Та не нам, а президенту. Має бути, але не є. Народу здебільше цікаво. Розчарую шановне панство: цирку під куполом ВР з імпічментом не буде. Це всього-лиш одна з політичних забав нашого верховнорадівського, даруйте, бомонду (вищого світу), очі б їх не бачили. Зрештою, собака собаці хвоста не відкусить. Хіба що зграя загризе слабкого або хворого пса.
Нагадую, що ми домовилися сумніватися у всіх закидах до нашого гаряче любимого, богоданого лідера нації, месії, родовід якого сягає принаймні Трипілля. На сайті Української правди опубліковано 12 сторінок звинувачень анонімних народних депутатів на адресу В.Ю. Політична панахида впереміж з анафемою! Не знаю чому, але звинувачення в слякотній погоді не пред’явлено. Недогледіли, видать. А все інше на пожиттєве ув’язнення тягне запросто. (Ті нардепи-недруги, котрі проголосували за відміну смертної кари, гадаю, тепер на собі волосся рвуть).
Я-от зараз швиденько з тексту преамбули повисмикую головні закиди до В.Ю., а ви вже самі прикиньте, які з них буйнесенька фантазія, а які, з пісні слів не викинеш, дійсно мали місце в многогрішній його діяльності.
«… правовий нігілізм, нехтування Конституцією та законами України… його дії були спрямовані не на загальне благо українського народу, а на встановлення і збереження режиму особистої влади… блокування роботи всіх гілок влади… руйнація системи управління країною… внаслідок його дій чи бездіяльності значно посилилися кумівство, корупція, прямий грабіж держави та невиправдані витрати державних грошей в особливо великих розмірах… посилення політичного протистояння… непродуманою, а в певних випадках прямо антидержавною зовнішньою політикою… підірвав авторитет Української держави… цілковито втратив довіру громадян… дискредитував інститут президентства… порушення та зловживання своїм статусом і правами, здійснюючи при цьому антиконституційні дії, спрямовані на узурпацію влади з метою встановлення авторитарного режиму… систематичне порушення прав і свобод людини і громадянина…»
Йой, леленько, і це такий харцизяка є гарантом моїх конституційних прав і свобод? Так от, виявляється, через кого я не живу, а виживаю на свою сороміцьку пенсію? Стривайте, але ж всілякі прожиткові мінімуми, споживчі кошики, мінімальні зарплати-пенсії і всілякі інші злиденні державні подачки затверджує ВР за поданням уряду. Так я ж і кажу: з одного сукна ґудзики.
Читаючи цю звинувачувальну «бамагу» анонімних мудрагелів, знаходиш у ній просто-таки комічні ситуації. Приміром, нашуміла в 2007 р. справа із звільненням трьох суддів Конституційного Суду – С.Станік, В.Пшеничного та В.Іващенка. Ситуація тоді для В.Ю. була критичною: депутати продавалися гуртом і вроздріб (продаються і зараз, тільки покупець інший), реальна загроза формування антиукраїнської більшості з 300 «регіональних» малоросів, соціалістичних проституток і червоних яничарів, диктатура «братви», мотлох з Конституції… Одне слово, єнакіївський пацан конкретно взяв В.Ю. за чоловіче достоїнство. І це все на фоні розгляду в Конституційному Суді сумнівного з правової точки зору указу президента про припинення повноважень парламенту.
У нас же, нагадую, уся судова система функціонує не на принципі Його Величності Закону, а за принципом Його Похабності Особистій Відданості. Тому в ній і діє не право, а прості арифметичні правила: у суді більше «моїх людей», значить і вердикт буде на мою користь, незалежно від закону. У КС на той час арифметика була не на користь В.Ю. і він вирішив цю помилку виправити простим методом: трьох «чужих» суддів замінити «своїми».
Знаєте, у чому я вбачаю найбільшу провину президента: він не здатен себе оточити розумними і порядними людьми. А далі, як кажуть, хто з псами лягає, той з блохами встає. Один із таких вірнопідданих мудрагелів (подейкують, відповідальний за юридичне забезпечення діяльності президента) порадив В.Ю. позбутися небажаних суддів простим як обух способом: видати укази про відміну свого ж указу про їх призначення на посаду суддів КС. Діло дурне не хитре – і протягом 10 днів три, скажімо делікатно, дуже сумнівних з правової точки зору, укази були підписані.
І от тепер нардепи з благородним обуренням ставлять у докір Гаранту цей правовий нігілізм. Комізм ситуації в тому, що цей юридичний фокус-покус придумав не президент і не його клерки, а ну страх яка законослухняна за визначенням Верховна Рада. 1 грудня 2004 р. у самий що не є розпал Майдану, котрий жадав крові, себто звільнення Януковича, перед парламентом постав справжній Гордіїв вузол із юридичним обґрунтуванням цього звільнення. Весною 2004 р. була схвалена Програма діяльності уряду, себто протягом року ВР не мала права відправляти його у відставку. Отоді в чиїйсь хитрющій голові й зародилася ця по духу незаконна, а по суті суперечлива норма: юридичними актами відмінювати свої ж укази, постанови, розпорядження з кадрових питань. Саме тоді ВР своєю постановою скасувала своє ж голосування багатомісячної давності. А нещодавнє рішення ВР про скасування своєї ж постанови чотирирічної (!) давнини, яка зробила Володимира Стельмаха Головою Нацбанку?
В.Ю., звісно, уперся рогом і з висоти своєї незбагненної богоподібності тільки чвиркає крізь зуби на всі ці політичні забави. Кому ж як не йому знати неправову суть таких документів. Та й сама Юлія Тимошенко це визнала: «Ми зараз трошки зняли голову НБУ». І як вам подобається це «трошки вагітна»?
Наступні звинувачення базуються на тому, що хтось про когось сказав. Приміром, що І.Пукшин (а йому-то за що така честь?) заявив про наявність в діях трьох вищезгаданих суддів «ознак злочинів», а В.Ю. взагалі обізвав увесь КСУ гамузом нелегітимним. Та якби все те, що наші можновладці та політики говорять один про одного та богу у вуха, то всі вони без винятку вже давно лизали б у пеклі розпечені пательні. І справедливість тріумфувала б, і нам було б приємно.
Ого, а це вже серйозно: Височайшим Указом № 474 В.Ю. підпорядкував собі внутрішні війська МВС України та зобов’язав командувача цими силами здійснювати охорону КСУ, Генпрокуратури та інших важливих державних об’єктів. І це кваліфікується як «посягання на повалення конституційного ладу, захоплення влади насильницьким шляхом». Дорогенькі невидимі поборники президента, та я не задумуючися наведу вам майже достовірне пояснення такої поведінки нашого батька нації: ну закортіло чоловічку на старості років побавитися в солдатики, так хіба це смертний гріх? З ким не буває, знаєте, що з літ…
А це що за нісенітниця? Тоже мені злочин: В.Ю. буцімто безпідставно ліквідував Окружний адміністративний суд Києва. Та я вам відразу називаю три абсолютно обґрунтовані підстави:
Я так розумію, вибирати козла відпущення нам прийдеться з двох кандидатур, одна з яких створює проблеми, а друга б’ється як рибонька об лід, щоби їх якщо не вирішити, то хоча б мінімізувати для держави наслідки втикацької діяльності першої. Одне слово, на палю маємо садити або Віктора Ющенка, або Юлію Тимошенко. Самі розумієте, славні потомки лицарського козацького роду не можуть собі дозволити посадити на палю таку симпатичну жіночку, хоча положити вздовж лавки і всипати березової каші є за що.
Отож, цапом-відбувайлом назначаємо президента. Тим більше, що він до цього вже звик, як кажуть, карається, мучиться, але не кається. Тим більше, що в Інтернеті тільки куплений особисто В.Ю. «ланцюговий сучий син демократії» не пише про гріхи, злочини та інші неподобства, а всі інші куплені не ним, відпрацьовують гонорар не за страх, а за совість. (Правда ж, яке солодке і прибуткове слово «демократія»?)
Пропоную шановному панству дещо інший підхід до того, чим нас згодовують засоби масової інформації: а давайте-но засумніваємося в їх правдивості, об’єктивності і взагалі в порядності. Ні, якщо який компрометуючий президента факт визнаємо ганебним чи злочинним, тут уже ніде дітися: під білі рученьки – і на палю! Але якщо це виявиться політичною «качкою», себто наговором злих недругів народного президента, тоді кинемося грудьми на його захист: улаштуємо супостатам Майдан ім..Ющенка і всі як один, мо’ й ціла тисяча, докажемо, що ми козацького роду.
Достроково позбутися Ющенка-президента хочуть… Ні, нераціонально, довго перераховувати тих, хто ним сповна натішився. До сих пір з невідомих і незбагненних причин хочуть бачити Ющенка Президентом України, даруйте на слові, аж 3,4 (три з хвостиком) відсотки громадськи активного українського електорату. Не густо, звісно. З іншого боку, якось ніяково, та що там, соромно за президента з таким рівнем довіри того народу, який усього-то чотири роки тому щиро молився за нього. Чим же провинився екс-улюбленець Майдану?
Знайшлися добрі люди… Та що це я верзу, зловмисники, провокатори, москальські прихвосні, вороги народу перерили всю президентську брудну білизну (розумієте ж, за чотири роки назбиралося достатньо, може й забагато), усі блохи й блощиці зібрали докупи і у вигляді проекту Подання до ВРУ про ініціювання питання усунення Президента України Ющенка Віктора Андрійовича з поста в порядку імпічменту у зв’язку з вчиненням злочинів. Ух, як страшно! Та не нам, а президенту. Має бути, але не є. Народу здебільше цікаво. Розчарую шановне панство: цирку під куполом ВР з імпічментом не буде. Це всього-лиш одна з політичних забав нашого верховнорадівського, даруйте, бомонду (вищого світу), очі б їх не бачили. Зрештою, собака собаці хвоста не відкусить. Хіба що зграя загризе слабкого або хворого пса.
Нагадую, що ми домовилися сумніватися у всіх закидах до нашого гаряче любимого, богоданого лідера нації, месії, родовід якого сягає принаймні Трипілля. На сайті Української правди опубліковано 12 сторінок звинувачень анонімних народних депутатів на адресу В.Ю. Політична панахида впереміж з анафемою! Не знаю чому, але звинувачення в слякотній погоді не пред’явлено. Недогледіли, видать. А все інше на пожиттєве ув’язнення тягне запросто. (Ті нардепи-недруги, котрі проголосували за відміну смертної кари, гадаю, тепер на собі волосся рвуть).
Я-от зараз швиденько з тексту преамбули повисмикую головні закиди до В.Ю., а ви вже самі прикиньте, які з них буйнесенька фантазія, а які, з пісні слів не викинеш, дійсно мали місце в многогрішній його діяльності.
«… правовий нігілізм, нехтування Конституцією та законами України… його дії були спрямовані не на загальне благо українського народу, а на встановлення і збереження режиму особистої влади… блокування роботи всіх гілок влади… руйнація системи управління країною… внаслідок його дій чи бездіяльності значно посилилися кумівство, корупція, прямий грабіж держави та невиправдані витрати державних грошей в особливо великих розмірах… посилення політичного протистояння… непродуманою, а в певних випадках прямо антидержавною зовнішньою політикою… підірвав авторитет Української держави… цілковито втратив довіру громадян… дискредитував інститут президентства… порушення та зловживання своїм статусом і правами, здійснюючи при цьому антиконституційні дії, спрямовані на узурпацію влади з метою встановлення авторитарного режиму… систематичне порушення прав і свобод людини і громадянина…»
Йой, леленько, і це такий харцизяка є гарантом моїх конституційних прав і свобод? Так от, виявляється, через кого я не живу, а виживаю на свою сороміцьку пенсію? Стривайте, але ж всілякі прожиткові мінімуми, споживчі кошики, мінімальні зарплати-пенсії і всілякі інші злиденні державні подачки затверджує ВР за поданням уряду. Так я ж і кажу: з одного сукна ґудзики.
Читаючи цю звинувачувальну «бамагу» анонімних мудрагелів, знаходиш у ній просто-таки комічні ситуації. Приміром, нашуміла в 2007 р. справа із звільненням трьох суддів Конституційного Суду – С.Станік, В.Пшеничного та В.Іващенка. Ситуація тоді для В.Ю. була критичною: депутати продавалися гуртом і вроздріб (продаються і зараз, тільки покупець інший), реальна загроза формування антиукраїнської більшості з 300 «регіональних» малоросів, соціалістичних проституток і червоних яничарів, диктатура «братви», мотлох з Конституції… Одне слово, єнакіївський пацан конкретно взяв В.Ю. за чоловіче достоїнство. І це все на фоні розгляду в Конституційному Суді сумнівного з правової точки зору указу президента про припинення повноважень парламенту.
У нас же, нагадую, уся судова система функціонує не на принципі Його Величності Закону, а за принципом Його Похабності Особистій Відданості. Тому в ній і діє не право, а прості арифметичні правила: у суді більше «моїх людей», значить і вердикт буде на мою користь, незалежно від закону. У КС на той час арифметика була не на користь В.Ю. і він вирішив цю помилку виправити простим методом: трьох «чужих» суддів замінити «своїми».
Знаєте, у чому я вбачаю найбільшу провину президента: він не здатен себе оточити розумними і порядними людьми. А далі, як кажуть, хто з псами лягає, той з блохами встає. Один із таких вірнопідданих мудрагелів (подейкують, відповідальний за юридичне забезпечення діяльності президента) порадив В.Ю. позбутися небажаних суддів простим як обух способом: видати укази про відміну свого ж указу про їх призначення на посаду суддів КС. Діло дурне не хитре – і протягом 10 днів три, скажімо делікатно, дуже сумнівних з правової точки зору, укази були підписані.
І от тепер нардепи з благородним обуренням ставлять у докір Гаранту цей правовий нігілізм. Комізм ситуації в тому, що цей юридичний фокус-покус придумав не президент і не його клерки, а ну страх яка законослухняна за визначенням Верховна Рада. 1 грудня 2004 р. у самий що не є розпал Майдану, котрий жадав крові, себто звільнення Януковича, перед парламентом постав справжній Гордіїв вузол із юридичним обґрунтуванням цього звільнення. Весною 2004 р. була схвалена Програма діяльності уряду, себто протягом року ВР не мала права відправляти його у відставку. Отоді в чиїйсь хитрющій голові й зародилася ця по духу незаконна, а по суті суперечлива норма: юридичними актами відмінювати свої ж укази, постанови, розпорядження з кадрових питань. Саме тоді ВР своєю постановою скасувала своє ж голосування багатомісячної давності. А нещодавнє рішення ВР про скасування своєї ж постанови чотирирічної (!) давнини, яка зробила Володимира Стельмаха Головою Нацбанку?
В.Ю., звісно, уперся рогом і з висоти своєї незбагненної богоподібності тільки чвиркає крізь зуби на всі ці політичні забави. Кому ж як не йому знати неправову суть таких документів. Та й сама Юлія Тимошенко це визнала: «Ми зараз трошки зняли голову НБУ». І як вам подобається це «трошки вагітна»?
Наступні звинувачення базуються на тому, що хтось про когось сказав. Приміром, що І.Пукшин (а йому-то за що така честь?) заявив про наявність в діях трьох вищезгаданих суддів «ознак злочинів», а В.Ю. взагалі обізвав увесь КСУ гамузом нелегітимним. Та якби все те, що наші можновладці та політики говорять один про одного та богу у вуха, то всі вони без винятку вже давно лизали б у пеклі розпечені пательні. І справедливість тріумфувала б, і нам було б приємно.
Ого, а це вже серйозно: Височайшим Указом № 474 В.Ю. підпорядкував собі внутрішні війська МВС України та зобов’язав командувача цими силами здійснювати охорону КСУ, Генпрокуратури та інших важливих державних об’єктів. І це кваліфікується як «посягання на повалення конституційного ладу, захоплення влади насильницьким шляхом». Дорогенькі невидимі поборники президента, та я не задумуючися наведу вам майже достовірне пояснення такої поведінки нашого батька нації: ну закортіло чоловічку на старості років побавитися в солдатики, так хіба це смертний гріх? З ким не буває, знаєте, що з літ…
А це що за нісенітниця? Тоже мені злочин: В.Ю. буцімто безпідставно ліквідував Окружний адміністративний суд Києва. Та я вам відразу називаю три абсолютно обґрунтовані підстави:
- неслухняність, оскільки наприкінці минулого року цей суд насмілився зупинити дію указу Ющенка про оголошення дострокових виборів;
- створення нових робочих місць, позаяк замість одного Окружного, але не «свого», створив два – Центральний та Лівобережний окружні адмінсуди, зате «свої»;
- не тільки цей, а всі суди треба закрити, очистити від «колядувальників» і потім знову відкрити.
З наступним звинуваченням до певної міри можна було б і погодитися. Мова йде про 37 указів президента (Турчинов узагалі-то говорив про 80), якими він зупинив дію 54 актів уряду на підставі їх «невідповідності Конституції». (Між іншим, КСУ цього ні разу не підтвердив). І цьому правовому свавіллю нашого гаранта є логічне пояснення: коли йде війна на знищення, тут уже не до церемоній, не до лицарства і тим паче не до законності. Не варто забувати, що наш президент бухгалтер і мислить категоріями цифр: чим успішніша діяльність уряду Юлії Тимошенко, тим вищий добробут народу, відповідно, вищий і її рейтинг. А це вже для нашого месії як серпом по причинному місцю. А це значить, що
І що це ці «бійці невидимого фронту» все скочуються на дріб’язок? От маєте: «… використовуючи повноваження на призначення голів місцевих державних адміністрацій… перебрав на себе функції найвищого виконавчого органу держави і указами від… (перераховуються п’ять указів, чотири з яких за минулий рік - Б.Г.) на тривалий час фактично вивів їх з підпорядкування Уряду України».
Хлопці, отямтеся! Ви хочете, щоби вірний «син» «батька» Кучми з такими ж авторитарними замашками призначив СВОЇХ намісників і тут же на тарілочці з голубим ободочком передавав їх у підпорядкування чужій тьоті – заклятому ворогу? У державі, яку для нас збудувала можновладна банда, це ніякий не злочин, а звичайна боротьба за владу. Нагадую, боротьба всіх проти всіх, без пощади і без правил. При цьому страждає держава? Тим гірше для держави.
І знову за рибу гроші. Маю на увазі звинувачення на підставі матеріалів Тимчасової слідчої комісії ВР під головуванням москволюба-старлея Коновалюка щодо незаконних поставок зброї до Грузії. Маю свою думку: або мало поставили, або грузини нікудишні вояки, якщо не зуміли набити пики москалям. Щодо ослаблення внаслідок таких дій обороноздатності держави, то хтось мені зможе пояснити, яким чином відключення від постачання електроенергією військових об’єктів, які перебувають на бойовому чергування, посилює обороноздатність? Чомусь ніхто не спішить створювати Тимчасові слідчі комісії для вияснення, на яких таких підставах роздерибанили, приватизували народне добро, пограбували тюхтіїв-свинопасів, а тепер ще й права качають? І командир тієї «осліпленої» військової частини тюхтій, раз не послав у кабінет енергетичного паразита відділення солдатів з шомполами, щоби вони йому прочитали коротеньку лекцію про обороноздатність держави і наскільки шкідливо для здоров’я на неї зазіхати.
Шановне панство полюбляє анекдоти? Пропоную один несмачний, зате актуальний: В.Ю. звинуватив Ю.Т. в державній зраді. Без конкретизації, якихось доказів чи хоча б здорового глузду. Зрадниця, т.б.м., за визначенням. А чого, нормально. Тим більше, що факт зради (видать на користь мумбо-юмбської розвідки) підтвердив не хто-небудь, а сам заступник голови Секретаріату ПУ А.Кислинський. Якщо ЙОМУ не вірити, то, узагалі, кому вірити? Президентсько-канцелярська цимбора, знаєте, полюбляє ляпати язиком з будь-якого приводу. Ніби комусь цікаві судження якогось-там канцелярського щура. До речі, секретаріати є і в уряду, і у Верховної Ради, але ніхто з їх клерків не дозволяє собі пхати носа в державні справи.
Далі вже зовсім цікаво: Ющенко – корупціонер! Вішають на нього чотири корупційні собаки: РосУкрЕнерго, компанія «Vanco», постачання твелів американською компанією та закупівля під президентські сідниці літака компанії «Airbus». А далі просто кайф: «Незалежно від того, чи мали місце в цих чи багатьох випадках безпосередні корупційні дії (судового розслідування цих справ не проводилося) очевидно…» Переводжу на людську мову: «Буде так, як Настя сказала!» Себто чи він украв, чи в нього вкрали, але він злодій. Це вже щось у стилі «Гімалайського»: доведи, що ти не верблюд. Внутрішній голос мені говорить, що В.Ю. таки «Гімалайський», але особисте судження до справи не пришиєш.
Про звинувачення із забавами з Національним банком щодо гривні, долара, рефінансування Фірташа і відкатів навіть говорити не хочу. Колись у далекому-далекому майбутньому, коли В.Ю. у гірських лижах буде відпочивати на Канарах наші правнуки доведуть очевидне нам, сьогоднішнім: прадід Ющ забезпечив своїм нащадкам гідне життя.
Про звинувачення В.Ю. в босякуванні його Секретаріату не варто тратити чорнила: собака гавкає на команду «Фас!»
На цьому і завершується, т.б.м., доказова частина імпічментгейту. Звинувачення у «невиправданих витратах» на спорудження Меморіалу жертвам Голодомору та відбудова Батурина - тут не все так однозначно. Зрештою, чи ж одними гривнями оцінюється відновлення історичної пам’яті народу?
І насамкінець. Як на мене, усі ці звинувачення не варті виїденого яйця. Якщо і звинувачувати В.Ю., то в іншому, значно серйознішому: усенародному розчаруванні, утраті довіри до влади, надії на зміни до кращого майбуття, віри в справедливість, нехтуванні ідеалами Майдану. На жаль у Карному Кодексі не передбачено покарань за такі злочини. На превеликий жаль.
31.01.09,
Богдан Гринчук
а) максимально можливо заблокувати роботу уряду;Вийшов, щоправда, конфуз із рейтингом самого В.Ю., але він цим не переймається. Істинно українська душа: хоч на споді лежатиму, та у вічі плюватиму. Щось-там про народ натякаєте? Це нам краще видно зади тих мавп, що видерлися на український Олімп, а для небожителів з Київських пагорбів усі ми біомаса і зрідка електорат. І даремно.
б) замість добробуту народ матиме зубожіння і виживання;
в) рейтинг Юлі падатиме.
І що це ці «бійці невидимого фронту» все скочуються на дріб’язок? От маєте: «… використовуючи повноваження на призначення голів місцевих державних адміністрацій… перебрав на себе функції найвищого виконавчого органу держави і указами від… (перераховуються п’ять указів, чотири з яких за минулий рік - Б.Г.) на тривалий час фактично вивів їх з підпорядкування Уряду України».
Хлопці, отямтеся! Ви хочете, щоби вірний «син» «батька» Кучми з такими ж авторитарними замашками призначив СВОЇХ намісників і тут же на тарілочці з голубим ободочком передавав їх у підпорядкування чужій тьоті – заклятому ворогу? У державі, яку для нас збудувала можновладна банда, це ніякий не злочин, а звичайна боротьба за владу. Нагадую, боротьба всіх проти всіх, без пощади і без правил. При цьому страждає держава? Тим гірше для держави.
І знову за рибу гроші. Маю на увазі звинувачення на підставі матеріалів Тимчасової слідчої комісії ВР під головуванням москволюба-старлея Коновалюка щодо незаконних поставок зброї до Грузії. Маю свою думку: або мало поставили, або грузини нікудишні вояки, якщо не зуміли набити пики москалям. Щодо ослаблення внаслідок таких дій обороноздатності держави, то хтось мені зможе пояснити, яким чином відключення від постачання електроенергією військових об’єктів, які перебувають на бойовому чергування, посилює обороноздатність? Чомусь ніхто не спішить створювати Тимчасові слідчі комісії для вияснення, на яких таких підставах роздерибанили, приватизували народне добро, пограбували тюхтіїв-свинопасів, а тепер ще й права качають? І командир тієї «осліпленої» військової частини тюхтій, раз не послав у кабінет енергетичного паразита відділення солдатів з шомполами, щоби вони йому прочитали коротеньку лекцію про обороноздатність держави і наскільки шкідливо для здоров’я на неї зазіхати.
Шановне панство полюбляє анекдоти? Пропоную один несмачний, зате актуальний: В.Ю. звинуватив Ю.Т. в державній зраді. Без конкретизації, якихось доказів чи хоча б здорового глузду. Зрадниця, т.б.м., за визначенням. А чого, нормально. Тим більше, що факт зради (видать на користь мумбо-юмбської розвідки) підтвердив не хто-небудь, а сам заступник голови Секретаріату ПУ А.Кислинський. Якщо ЙОМУ не вірити, то, узагалі, кому вірити? Президентсько-канцелярська цимбора, знаєте, полюбляє ляпати язиком з будь-якого приводу. Ніби комусь цікаві судження якогось-там канцелярського щура. До речі, секретаріати є і в уряду, і у Верховної Ради, але ніхто з їх клерків не дозволяє собі пхати носа в державні справи.
Далі вже зовсім цікаво: Ющенко – корупціонер! Вішають на нього чотири корупційні собаки: РосУкрЕнерго, компанія «Vanco», постачання твелів американською компанією та закупівля під президентські сідниці літака компанії «Airbus». А далі просто кайф: «Незалежно від того, чи мали місце в цих чи багатьох випадках безпосередні корупційні дії (судового розслідування цих справ не проводилося) очевидно…» Переводжу на людську мову: «Буде так, як Настя сказала!» Себто чи він украв, чи в нього вкрали, але він злодій. Це вже щось у стилі «Гімалайського»: доведи, що ти не верблюд. Внутрішній голос мені говорить, що В.Ю. таки «Гімалайський», але особисте судження до справи не пришиєш.
Про звинувачення із забавами з Національним банком щодо гривні, долара, рефінансування Фірташа і відкатів навіть говорити не хочу. Колись у далекому-далекому майбутньому, коли В.Ю. у гірських лижах буде відпочивати на Канарах наші правнуки доведуть очевидне нам, сьогоднішнім: прадід Ющ забезпечив своїм нащадкам гідне життя.
Про звинувачення В.Ю. в босякуванні його Секретаріату не варто тратити чорнила: собака гавкає на команду «Фас!»
На цьому і завершується, т.б.м., доказова частина імпічментгейту. Звинувачення у «невиправданих витратах» на спорудження Меморіалу жертвам Голодомору та відбудова Батурина - тут не все так однозначно. Зрештою, чи ж одними гривнями оцінюється відновлення історичної пам’яті народу?
І насамкінець. Як на мене, усі ці звинувачення не варті виїденого яйця. Якщо і звинувачувати В.Ю., то в іншому, значно серйознішому: усенародному розчаруванні, утраті довіри до влади, надії на зміни до кращого майбуття, віри в справедливість, нехтуванні ідеалами Майдану. На жаль у Карному Кодексі не передбачено покарань за такі злочини. На превеликий жаль.
31.01.09,
Богдан Гринчук
Немає коментарів:
Дописати коментар