Любов була без радості, то ж і розбіглися без жалю. Еге ж, це про дивний шлюб, який нібито намагалися укласти між собою Вітя і Юля, ставши на «ширковий» рушничок. Із самого початку цього підкилимового копошіння «на двох» знаючі люди тільки підсміювалися і з нетерпінням очікували, коли Янек «лоханеться» і добровільно попадеться в наманікюрені кігтики тендітної панянки. Ні, аналогія з ломовиком і тремтливою ланню в нашому випадку просто недоречна. Щодо ломовика, то можна було б і погодитися, але назвати Ю.Т. беззахисною ланню – це вже образа. Вона в нас із породи котячих, до того ж хижих. Протестую проти визначення «одомашнена». Швидше оцивілізована: при потребі може помуркотіти, дозволити себе взяти на коліна, навіть погладити, звісно ж, за шерстю, але ходить сама по собі, падає на чотири лапи, за добичу в кігтях б’ється затято і безжалісно… Одне слово, нормальний хижак, для якого навколишня територія є всього-лиш мисливським угіддям, а рідна домівка – місцем, де можна перепочити в проміжок між полюваннями.
То як же такому, скажімо, не так, щоби дуже змисленному Януковичу в останню хвилину вдалося вивернутися з Юліних кігтиків? Не інакше як повезло. Чи в почті знайшовся хтось розумний, хто нагадав народну мудрість: піп людей хова, сховають і попа. Мовляв, це тобі не Ющенко, якого можна було «кидати» знехотя і однією лівою. Цю закосичену пантеру тільки безборонно пусти в «регіональні» угіддя…
Якщо всерйоз, то якийсь більш-менш тривалий союз між двома тотожними грабіжницькими кланами дійсно неприродний. Фізика, панове: однойменні заряди відштовхуються. (Цікаво, яку чергову політичну забавку підкинуть ляльководи, щоби народ за видовищами забув про хліб?) До того ж, Болівар двох не винесе. В умовах світової фінансово-економічної кризи затісно їм стало в Україні. Звісно ж, звична зажерливість жлобів-скоробагатьок.
А що вожді? У принципі, вони могли б полюбовно домовитися заради якоїсь благородної цілі? Кажете, не смішно. Так і я ж не всерйоз. Ціль у них, відомо, одна: влада. Уся! Такі вже вони в нас владоголіки. Безнадійно невиліковні. І наша перманентна політична криза останніх п’яти років – це ніщо інше як безжалісна, жорстока, підступна боротьба всіх проти всіх за владу. Точніше, за панування над українським народом. А якщо зовсім відверто, то за окупацію України.
Бридко було слухати заяви двох вождів, у яких вони кожен по-своєму пояснювали, чому вдрузки розбився «ширковий» горщик. До Януковича, виявляється, зрештою дійшло, що всенароднодепутатське обрання президента в парламенті, продовження терміну повноважень нінишньої ВР, перекроювання «на двох» виборчого законодавства та інші подібні неподобства – це зазіхання на права і свободи народу та демократію загалом. Та хто б вам дозволив це зробити, узурпатори ви недоношені? Таку куценьку історичну пам’ять маєте? Так ми нагадали б!
У свою чергу Юля ну дуже душевно поквилила про життєву необхідність «ширки» (для втілення ідеалів Майдану, звісно), принагідно «здавши» ура-патріотів із БЮТ і НУ-НС, котрі «переступили через себе» і кинулися в обійми бандюковичам. Гадаю, спеціально «під «ширку» вона їх не ламала, оскільки у мене усталилося враження, що в них уже давно гутаперчеві хребти і вони слухняно коливаються разом з лінією партії.
Не була б то жінка, якби з перших же слів (після настільки ж щирого, наскільки і відчіпного святкового вітання) та не поскаржилася на всю околицю на зрадливого Янека. Мовляв, це він, мерзотник, лайдак, шлягурник, перший мене покинув, а я ж хотіла бути йому вірною на все життя. Принаймні до 2024 р. Якщо він до того часу, зрозуміло, дожив би. І вже зовсім по-жіночому мстиво виглядало розкриття «передшлюбної» таємниці Януковича. Виявляється, він настоював на збільшенні вікового цензу для кандидатів у президенти з 35 до 50 років. Ну чи не поганець? Пропонувати таке зверхамбітній жінці, якій 27 листопада ц.р. виповнюється лишень 49. Явна «підстава»!
І це ще не все. Було ще й цинічніше зухвальство. Виявляється, цей нахаба із єнакієвської шпани обрання президента в парламенті обумовлював ще й двома умовами:
То як же такому, скажімо, не так, щоби дуже змисленному Януковичу в останню хвилину вдалося вивернутися з Юліних кігтиків? Не інакше як повезло. Чи в почті знайшовся хтось розумний, хто нагадав народну мудрість: піп людей хова, сховають і попа. Мовляв, це тобі не Ющенко, якого можна було «кидати» знехотя і однією лівою. Цю закосичену пантеру тільки безборонно пусти в «регіональні» угіддя…
Якщо всерйоз, то якийсь більш-менш тривалий союз між двома тотожними грабіжницькими кланами дійсно неприродний. Фізика, панове: однойменні заряди відштовхуються. (Цікаво, яку чергову політичну забавку підкинуть ляльководи, щоби народ за видовищами забув про хліб?) До того ж, Болівар двох не винесе. В умовах світової фінансово-економічної кризи затісно їм стало в Україні. Звісно ж, звична зажерливість жлобів-скоробагатьок.
А що вожді? У принципі, вони могли б полюбовно домовитися заради якоїсь благородної цілі? Кажете, не смішно. Так і я ж не всерйоз. Ціль у них, відомо, одна: влада. Уся! Такі вже вони в нас владоголіки. Безнадійно невиліковні. І наша перманентна політична криза останніх п’яти років – це ніщо інше як безжалісна, жорстока, підступна боротьба всіх проти всіх за владу. Точніше, за панування над українським народом. А якщо зовсім відверто, то за окупацію України.
Бридко було слухати заяви двох вождів, у яких вони кожен по-своєму пояснювали, чому вдрузки розбився «ширковий» горщик. До Януковича, виявляється, зрештою дійшло, що всенароднодепутатське обрання президента в парламенті, продовження терміну повноважень нінишньої ВР, перекроювання «на двох» виборчого законодавства та інші подібні неподобства – це зазіхання на права і свободи народу та демократію загалом. Та хто б вам дозволив це зробити, узурпатори ви недоношені? Таку куценьку історичну пам’ять маєте? Так ми нагадали б!
У свою чергу Юля ну дуже душевно поквилила про життєву необхідність «ширки» (для втілення ідеалів Майдану, звісно), принагідно «здавши» ура-патріотів із БЮТ і НУ-НС, котрі «переступили через себе» і кинулися в обійми бандюковичам. Гадаю, спеціально «під «ширку» вона їх не ламала, оскільки у мене усталилося враження, що в них уже давно гутаперчеві хребти і вони слухняно коливаються разом з лінією партії.
Не була б то жінка, якби з перших же слів (після настільки ж щирого, наскільки і відчіпного святкового вітання) та не поскаржилася на всю околицю на зрадливого Янека. Мовляв, це він, мерзотник, лайдак, шлягурник, перший мене покинув, а я ж хотіла бути йому вірною на все життя. Принаймні до 2024 р. Якщо він до того часу, зрозуміло, дожив би. І вже зовсім по-жіночому мстиво виглядало розкриття «передшлюбної» таємниці Януковича. Виявляється, він настоював на збільшенні вікового цензу для кандидатів у президенти з 35 до 50 років. Ну чи не поганець? Пропонувати таке зверхамбітній жінці, якій 27 листопада ц.р. виповнюється лишень 49. Явна «підстава»!
І це ще не все. Було ще й цинічніше зухвальство. Виявляється, цей нахаба із єнакієвської шпани обрання президента в парламенті обумовлював ще й двома умовами:
- збереженням за фактично призначеним декількома сотнями омандачених гавриків президентом усіх повноважень чинного всенародно обраного президента;
- вищезгадане збільшення вікового цензу до 50 р.. Т.б.м., залізобетонні гарантії свого президентства та убезпечення себе від Юліного «кидка» (це ж яким ідіотом треба бути, щоби понадіятися ніби Юля буде грати в чужу гру на правах «шістки»?)
Ясно, у такій ситуації ображеній у своїх найкращих почуттях Юлі не залишалося нічого іншого як оголосити про свій похід у президенти та свою ж неминучу перемогу на них. За кадром явно чулося: ну постривай, гадино потайна, будеш ти ще в мене в ногах валятися!
Що буде далі? Фірташ-президент! Над ким сміємося, панове? Судячи з демаршу Януковича, у Партії регіонів перемогли «яструби» і його перемога на президентських виборах означає прихід до державного керма клану Фірташа. Ото вже буде вселенський регіт, коли в Україні третьою державною мовою стане іврит? Ні, поголовне обрізання нам не загрожує, оскільки до своєї національної віри жиди відносяться ревниво і в неї гоїв не навертають. Хіба що задля злостивості ВРУ перейменують у Верховний Кнесет України.
Що нам робити? У першу чергу запасатися миючими і дезінфікуючими засобами: від туалетного мила до хлорки. Ні, подорожчання не буде, зате насувається повінь з нечистот, яка офіційно йменується «виборча кампанія з обрання Президента України». Це буде щось таке брудне і огидне, у порівнянні з чим виборча вакханалія 2004 р. виглядатиме невинними пустощами вихованців молодшої групи дитсадка. Зверніть увагу, які лайнометальні машини вже заявили про свою участь у президентських перегонах. Як і всі попередні, і ця кампанія буде побудована не на змаганні програм, ідеологій, команд, а все на тому ж осточортілому популізмі в стилі «я – цяця, а він – кака». Чим зарадити? Ретельно вивчати матеріальну частину. Дружня порада, панове.
08.06.09,
Богдан Гринчук
Що буде далі? Фірташ-президент! Над ким сміємося, панове? Судячи з демаршу Януковича, у Партії регіонів перемогли «яструби» і його перемога на президентських виборах означає прихід до державного керма клану Фірташа. Ото вже буде вселенський регіт, коли в Україні третьою державною мовою стане іврит? Ні, поголовне обрізання нам не загрожує, оскільки до своєї національної віри жиди відносяться ревниво і в неї гоїв не навертають. Хіба що задля злостивості ВРУ перейменують у Верховний Кнесет України.
Що нам робити? У першу чергу запасатися миючими і дезінфікуючими засобами: від туалетного мила до хлорки. Ні, подорожчання не буде, зате насувається повінь з нечистот, яка офіційно йменується «виборча кампанія з обрання Президента України». Це буде щось таке брудне і огидне, у порівнянні з чим виборча вакханалія 2004 р. виглядатиме невинними пустощами вихованців молодшої групи дитсадка. Зверніть увагу, які лайнометальні машини вже заявили про свою участь у президентських перегонах. Як і всі попередні, і ця кампанія буде побудована не на змаганні програм, ідеологій, команд, а все на тому ж осточортілому популізмі в стилі «я – цяця, а він – кака». Чим зарадити? Ретельно вивчати матеріальну частину. Дружня порада, панове.
08.06.09,
Богдан Гринчук
Немає коментарів:
Дописати коментар